Справа № 681/1667/23
Провадження № 2/681/133/2024
30 травня 2024 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
позивачки та її представника - адвоката Сахнюка О.В., відповідачки та її представника - адвоката Салюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
встановив:
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати договір довічного утримання, укладений 25.01.2022 між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. за реєстровим номером № 86.
В обґрунтування вимог вказувала, що вона має у власності житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1,10 га з кадастровим номером 6823610100:02:006:0397 з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
25.01.2022 між нею та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого вона передала ОСОБА_2 у власність вищезазначене майно, а вона зобов'язалася надавати їй догляд. Однак, з січня 2023 року відповідачка не виконувала зобов'язання, передбачені пунктом 7 вказаного договору в частині надання побутових послуг, вологого прибирання будинку, прання та прасування білизни, забезпечення паливом, виконання городніх робіт, купівлі лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів під час лікування у 2023 році, організації щоденного харчування. Дана допомога визначена сторонами в розмірі 2000 грн. на місяць.
Внаслідок цього позивачка не бажає продовжувати договірні відносини і бажає їх розірвати у судовому порядку, так як відповідачка відмовляється розірвати договір добровільно, у зв'язку з чим висловлює на її адресу словесні погрози фізичною розправою та зводить наклеп буцімто щодо наявної у неї, ОСОБА_1 , психічної хвороби.
Ухвалою судді від 09.01.2024 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та, за клопотанням представника позивачки, витребувано у нотаріуса копію оспорюваного договору. Докази надано суду 12.01.2024.
Згідно ухвали від 21.02.2024 підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.
Відповідно до ухвали суду, занесеної до протоколу судового засідання від 18.03.2024, суд повернувся до стадії підготовчого судового засідання, котре цього ж дня закрито відповідною ухвалою та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Сахнюк О.В. позов підтримали із наведених у ньому підстав.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Салюк І.В. при розгляді справи позов не визнали з мотивів, викладених у відзиві від 31.01.2024. Вважають незаконними та необґрунтованими доводи позову, а обставини які наводить позивачка такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідачка пояснила, що вона належним чином виконує свої зобов'язання за договором і від них не відмовляється. Так, з моменту кладення договору жодних питань щодо його виконання у ОСОБА_1 не виникало та нею, ОСОБА_2 , постійно надавались побутові послуги і купувалось все необхідне (продукти харчування, ліки), своєчасно виконувались городні роботи. Також у 2022 році здійснено поточний ремонт будинку: проведено водопостачання у будинок, встановлено насос на воду, бойлер, проведено каналізацію, придбано пральну машину, організовано туалетну кімнату та кухню, проведено косметичний ремонт приміщень.
Однак, з січня 2023 року позивачка почала чинити перешкоди у здійсненні нею обов'язків згідно договору довічного утримання, а саме: неодноразово не відчиняла їй двері будинку, коли вона приносила ОСОБА_1 продукти харчування, а також мала намір здійснити прибирання будинку; в телефонних розмовах вживала образливі та лайливі слова; неодноразово залишала своє місце проживання на тривалий час (від декількох днів до декількох тижнів), про що їй нічого не повідомляла.
В той же час вона, відповідачка, продовжувала виконувати свої обов'язки та сплачувала комунальні платежі, здійснювала поповнення мобільного телефону ОСОБА_1 , приносила їй їжу, купувала ліки, коли вона перебувала на лікуванні у КНП ПМР «Полонська багатопрофільна лікарня ім. Н.С.Говорун», виконувала городні роботи. На підтвердження даних обставин ОСОБА_2 надала письмові докази.
Оскільки вона і надалі продовжує здійснювати нагляд за відповідачкою та сумлінно здійснює свої обов'язки на даний час, тому вважає, що підстави для розірвання договору довічного утримання на підставі ст.755 ЦК України відсутні.
Заперечуючи проти доводів ОСОБА_2 , позивачкою 13.02.2024 надано відповідь на відзив, у якому остання вказала, що ремонт будинку у 2022 році проведено за кошти надані нею для ОСОБА_2 в сумі 43 тис.грн., котрі вона відкладала на своє поховання. Також з пенсії виділяла кошти для придбання техніки та проведення ремонту, який і досі не завершений. Комунальні платежі відповідачка сплачувала з грошей, отриманих нею, позивачкою, як субсидія та частково з пенсії. При цьому зазначила, що умовами договору не передбачено оплата комунальних платежів. Зазначила, що відповідачкою не надано доказів надання їй щомісячного матеріального забезпечення, розмір якого за період 2023 року та січня 2024 року становить 26 тис.грн. Наголосила, що відносини між ними погіршились з того часу як ОСОБА_2 на початку 2022 року повідомила їй, що не може виконувати умови договору, бо у неї є своє сім'я та робота. Відтак вважає її наміри корисливими, про що також, на її думку, свідчить та обставила, що через два дні після укладення договору довічного утримання між ними укладено договір купівлі-продажу належної їй земельної ділянки, про що вона дізналася згодом та вважала, що ця ділянка включена у договір довічного утримання, але через похилий вік та незадовільний стан зору вона не знала що підписує договір на відчуження землі.
Допитані судом свідки ОСОБА_3 (сусідка сторін), ОСОБА_4 (дочка відповідачки), ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_2 з початку 2021 року допомагала для ОСОБА_1 у побутових питаннях, в подальшому між ними був укладений договір довічного утримання, за яким відповідачка забезпечувала в межах потреби останньої продуктами харчування, готовою їжею, ліками, ремонтом будинку, обробітком земельної ділянки. Після того як вони посварилися між собою, позивачка стала час від часу не впускати ОСОБА_2 до будинку та відмовлялася отримувати від неї продукти харчування та медикаменти.
Свідок ОСОБА_6 (сусідка сторін) вказала, що про наявність між сторонами договору їй стало відомо у 2022 році. Також їй як сусідці відомо, що ОСОБА_1 в основному вдома не проживає.
Свідок ОСОБА_7 при розгляді справи пояснила, що у травні 2023 року вона разом з ОСОБА_1 , перебували на стаціонарному лікуванні у місцевій лікарні, при цьому ОСОБА_2 приносила їй ліки та їжу. Під час їх спілкування ОСОБА_1 розповідала, що ця жінка допомагає їй у побуті та все для неї робить вдома, в тому числі ремонт і обробляє город, на неї не скаржилася. Також вона помітила, що ОСОБА_1 часто все забуває.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказав, що він як працівник відділу поліцейської діяльності № 3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, влітку 2023 року здійснював перевірку заяви ОСОБА_1 щодо незаконного заволодіння її земельною ділянкою громадянкою ОСОБА_2 , що в ході перевірки не знайшло свого підтвердження. Також навесні того ж року до органу поліції надходила заява ОСОБА_2 з проханням бути присутніми при відкритті вхідних дверей будинку ОСОБА_1 , котра по телефону повідомила, що впала, а в подальшому на дзвінки не відповідала та дверей не відчиняла. В результаті перевірки протиправних дій відносно ОСОБА_1 також не було встановлено.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, свідків, дослідивши письмові докази, суд зазначає наступне.
Встановлено, що 25.01.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. за реєстровим номером № 86.
Відповідно до підпунктів 1 - 8 цього договору ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 1,10 га з кадастровим номером 6823610100:02:006:0397 з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, які розташовані по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов'язалася забезпечувати ОСОБА_1 утриманням довічно.
Згідно з пунктами 7, 8 договору ОСОБА_2 зобов'язалася пожиттєво повністю утримувати ОСОБА_1 шляхом: надання побутових послуг (вологого прибирання в будинку, прання та прасування білизни, забезпечення паливом); проведення поточного ремонту будинку; виконання городніх робіт; купівлі лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів для її лікування; забезпечення медичної допомоги удома лікарями загального профілю, а також лікарями-спеціалістами; організації щоденного харчування; поховання її у випадку смерті. За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, догляду, лікування, прибирання) складає 2000 грн. щомісячно.
Належність ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки за вказаною вище адресою, підтверджено відомостями з договору довічного утримання від 25.01.2022, з яких вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на житловий будинок проведена 26.03.2014 за номером запису 5113776 та на земельну ділянку 24.03.2014 за номером запису 5113776.
Відповідно до копій платіжних інструкцій ОСОБА_2 зі своїх рахунків здійснювала платежі за: мобільний зв'язок по номеру телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у січні 2022 року на 150 грн., лютому, березні, травні, червні, жовтні, грудні 2022 року по 100 грн., січні, лютому, березні, травні 2023 року по 100 грн.; комунальні платежі (спожитий природний газ, транспортування газу, вивіз побутових відходів, спожиту електроенергію) у січні, квітні, травні, червні, серпні - грудні 2022 року та у січні - березні, травні, червні, листопаді 2023 року.
За повідомленням КНП Полонської міської ради «Полонська міська багатопрофільна лікарня ім. Наталії Савеліївни Говорун» від 12.04.2023 за № 343 ОСОБА_1 у квітні 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні. Згідно чека, виданого 18.05.2023 аптекою № 4 «Полонне» ТОВ «Фармація Хмельниччини» у ній придбано ліки та засоби на суму 882,10 грн.
Відповідно до видаткових накладних, товарних та фіскальних чеків, договору купівлі-продажу протягом 2022 року придбавались сантехніка, меблі та матеріали для ремонтних робіт.
З оглянутих судом фотознімків зроблених у березні 2023 року та січні 2024 року, вбачається, що у житловому будинку наявний косметичний ремонт, облаштовані ванна та туалетна кімнати, що не заперечується і самою позивачкою.
При цьому доказів того, що ці роботи, купівля ліків та оплата комунальних послуг проводилися за рахунок ОСОБА_1 останньою суду не надано.
Пункт 12 договору довічного утримання від 25.01.2022 передбачає можливість його припинення за рішенням суду в разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, або за згодою сторін, або у випадку невиконання його умов та відмови від добровільного розірвання однією із сторін.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання є однією із правових форм забезпечення непрацездатних за віком або за станом здоров'я фізичних осіб. Недієздатна особа, відчужуючи квартиру (домоволодіння), має на меті отримання утримання, догляду і інших послуг, яких вона потребує внаслідок непрацездатності та похилого віку.
Закон чи договір не ставить в залежність факт належності здійсненого забезпечення утриманням чи доглядом від прийняття виконання таких дій відчужувачем. Відтак зобов'язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення набувачем передбачених договором дій. Мотиви неприйняття виконання, як і сам факт такого неприйняття не мають правового значення до вирішення питання про належність виконання набувачем своїх обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
За правилами статті 751 ЦК України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач.
Такі висновки щодо застосування положень статей 755, 756 ЦК Україниузгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17-ц та від 06 травня 2020 року у справі № 755/1750/19.
Згідно з вимогами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, враховуючи умови договору довічного утримання, який укладено між сторонами, а також встановлені у справі обставини, істотними умовами договору довічного утримання сторони визначили довічне утримання ОСОБА_1 шляхом забезпечення її наданням побутових послуг (вологого прибирання в будинку, прання та прасування білизни, забезпечення паливом); проведення поточного ремонту будинку; виконання городніх робіт; купівлі лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів для її лікування; забезпечення медичної допомоги удома лікарями загального профілю, а також лікарями-спеціалістами; організації щоденного харчування; поховання її у випадку смерті. За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, догляду, лікування, прибирання) складає 2000 грн. щомісячно.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідачка з січня 2023 року не виконувала зобов'язання, передбачені договором довічного утримання в частині надання побутових послуг, вологого прибирання будинку, прання та прасування білизни, забезпечення паливом, виконання городніх робіт, купівлі лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів під час лікування у 2023 році, організації щоденного харчування.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відтак, судом встановлено, що після укладення договору довічного утримання відповідачка забезпечує усім необхідним для проживання ОСОБА_1 .
Факт виконання умов пунктів 7, 8 договору щодо надання послуг із забезпечення (харчування, догляду, лікування, прибирання), вартість якого щомісячно визначено в межах суми 2000 грн., підтверджується належними доказами, зокрема платіжними інструкціями, видаткових накладних, товарних та фіскальних чеків, договору купівлі-продажу, поясненнями свідків, та не заперечується позивачкою, яка в судовому засіданні пояснила, що спочатку відповідачка належним чином виконувала свої обов'язки по її утриманню, а після того як вони посварилися, ОСОБА_2 продовжувала до неї приходити і приносити їжу та ліки, однак вона її відмовлялася впускати до будинку, втім остання продовжувала виконувати, зокрема, й городні роботи.
Варто зазначити, що приписи укладеного між сторонами договору довічного утримання (догляду) не містять чітко визначеного порядку (способу) надання набувачем догляду та забезпечення медичною допомогою, ліками, продуктами харчування, тому при визначенні ступеню його виконання чи невиконання слід враховувати ступінь задоволення життєво необхідних потреб особи, що потребує догляду. Матеріалами справи та показаннями свідків підтверджується факт надання відповідачкою обумовленого договором догляду та забезпечення належним утриманням.
Виходячи з правової природи договору довічного утримання від 30 жовтня 2018 року, аналізу його умов, положень статті 755 ЦК України та підстав позову, ОСОБА_2 станом на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, належним чином виконувала умови спірного договору, а позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачкою зобов'язання за договором довічного утримання.
Отже, дослідивши в сукупності докази, які мають суттєве значення для вирішення справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачка не надала достатніх доказів, які б свідчили про порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
Керуючись наведеним, ст.ст.81, 141, 259, 263-265, ч.6 ст.268, ст.ст.273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено - 10.06.2024 року.
Позивачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідачка - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя А.Г.Горщар