Справа № 681/965/23
Провадження № 2/681/32/2024
31 травня 2024 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
позивачки та її представника - адвоката Кушнірука В.М., представника відповідача - адвоката Камільовського В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Полонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів, -
встановив:
05.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати ОСОБА_3 батьком народженого нею ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ; внести зміни в актовий запис про народження № 64 від 21.03.2017, складений Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, щодо відомостей про батька, вказавши батьком дитини відповідача; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття .
В обґрунтування вимог зазначала, що з 11.11.2007 року по 04.12.2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , в період якого у них народилося двоє дітей. Рішенням суду від 04.12.2013 шлюб між ними розірвано, втім вони продовжили спільно проживати у будинку її батьків у фактичних шлюбних відносинах, маючи спільні бюджет та господарство. Відтак у них народилася третя дитина, син ОСОБА_7 . В цей час відповідач перебував на заробітках у росії, а тому вона вимушена була при реєстрації народження дитини відомості про батька зазначити зі своїх слів на підставі ч.1 ст.135 СК України. ОСОБА_2 визнавав своє батьківство народженого нею сина та будь-яких претензій до неї з цього приводу не мав.
Незважаючи на наявність у них трьох дітей, зберегти сім'ю їм не вдалося та з літа 2019 року вони почали проживати окремо і з того часу батько дітей не приймає участі у їхньому вихованні та матеріальному утриманні. З даного приводу вона змушена була звернутися до суду із заявою про стягнення з нього аліментів, але відповідач став заперечувати своє батьківство сина ОСОБА_7 . За таких обставин вона вимушена звернутися з позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Ухвалою судді від 13.07.2023 у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
02.08.2023 представником відповідача адвокатом Камільовським В.В. подано відзив, в якому відповідач проти вимог ОСОБА_1 заперечив з підстав недоведеності факту спільного проживання після розірвання шлюбу, що також підтверджується встановленими судом обставинами при розгляді справи про розірвання шлюбу, зокрема, що сторони станом на час подачі позову у березні 2013 року разом не проживали. Твердження позивачки про те, що відповідач не бере участі в утриманні дітей також не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 , який з 19.01.2022 виїхав до Польщі, де й проживає по даний час, постійно підтримує спілкування зі своїми старшими дочками та надає їм матеріальну допомогу. Вважає, що позивачка керується виключно матеріальним інтересом, так як маючи статус одинокої матері з травня 2017 року по червень 2019 року отримувала відповідну соціальну допомогу в Управлінні соціального захисту населення Полонської райдержадміністрації, а 06.02.2020 за її заявою Полонським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання трьох дітей, починаючи з 24.01.2020 В подальшому на підставі заяви боржника ухвалою суду від 07.06.2023 даний наказ скасовано. Однак за виданим вище судовим наказом Полонським відділом ДВС з відповідача стягнуто понад 140 тис.грн. аліментів, які він сплачував до кінця липня 2023 року.
Також вважає необґрунтованими вимоги про стягнення судових витрат понесених позивачкою в розмірі 2000 грн. та орієнтовних витрат, які вона планує понести в сумі 6000 грн. на правничу допомогу, через ненадання нею розрахунку із зазначенням ціни конкретної послуги або будь-яких документів, які підтверджують вартість та об'єм послуг. В той же час зазначив, що відповідно до договору № 119-2102/23 від 21.02.2023 укладеного між відповідачем та Адвокатським бюро «Камільовський та партнери» гонорар адвоката за 1 годину надання послуг складає 2000 грн., а відповідно до попереднього опису правової допомоги такий розмір складатиме 14 тис.грн.
Заяву про подання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення представником відповідача подано 10.08.2023.
10.08.2023 у зв'язку з призначенням по справі, за клопотанням позивачки, судової молекулярно-генетичної експертизи підготовче провадження зупинено, яке 11.10.2023 було поновлено за клопотанням ОСОБА_1 про доручення проведення вказаної експертизи іншій експертній установі, а саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно ухвали суду від 17.11.2023 призначено судову експертизу, проведення якої доручено названій вище установі, а підготовче провадження по справі зупинено, котре 15.02.2024 поновлено через неможливість проведення експертизи у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 на відбір зразка крові.
Ухвалою від 05.03.2024 підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.
При розгляді справи ОСОБА_1 та її представник адвокат Кушнірук В.М. позов підтримали із наведених вище підстав та просили вимоги задовольнити. При цьому позивачка уточнила, що після розірвання шлюбу вони з чоловіком знову зійшлися у 2015 році та разом прожили ще рік, у 2017 році у них народився син. Батько дитини виїхав на заробітки за кордон та повідомив, що повертатися в Україну не планує.
Відповідач в засідання не з'являвся, представляти свої інтереси доручив адвокату Камільовському В.В., який проти позову заперечив з мотивів викладених у письмовому відзиві від 02.08.2023.
Представник третьої особи Полонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в судові засідання також не з'являвся, у поданій письмовій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін та свідків, дослідивши письмові докази, суд зазначає про наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 11.11.2007 перебували у зареєстрованому шлюбі.
В період шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно рішення Полонського районного суду від 04.12.2013 по справі № 681/483/13-ц шлюб між сторонами розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_4 .
За даними копії актового запису про народження № 64 від 21.03.2017, складеного Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, запис відомостей про батька дитини вчинено на підставі заяви матері, яка не перебувала в шлюбі, відповідно до ч.1 ст.135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою - ОСОБА_2 , дата народження та місце проживання при цьому не зазначалися.
Як пояснили допитані судом свідки ОСОБА_8 (кума позивачки) та ОСОБА_9 (подруга позивачки) після розлучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили спільне проживання, жили добре, після народження позивачкою сина відповідач визнавав своє батьківство, гуляв із сином, купував для нього одяг, різні речі та подарунки.
Також судом оглянуті фотокартки долучені позивачкою до матеріалів справи із зображенням її, відповідача, а також малолітніх дітей (двох дівчаток приблизно одного віку та молодшого за них хлопчика), втім не бере їх до уваги через неможливість ідентифікації по даті створення фотознімків.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Приймаючи до уваги, що відповідач не визнає своє батьківство відносно народженого позивачкою сина та відповідно добровільно не бажає подати зазначену вище заяву, тому визначення походження дитини таким чином неможливе.
Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
За положеннями ч.ч.1, 4 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Аналогічні роз'яснення містяться у пунктах 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Згідно п.п.3, 9 названої постанови Пленуму Верховного Суду України справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст.212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст.146 ЦПК (1618-15) може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Такі наслідки ухилення від участі в експертизі кореспондуються з нормами ч.1 ст.109 ЦПК України.
Так, у справі призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, на вирішення якої було поставлено запитання про те, чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , про що відповідачу судом повідомлялося шляхом направлення за зареєстрованою адресою місця проживання копій ухвал про призначення експертизи та повідомлень про необхідність прибуття до експертної установи для відібрання експертних зразків, але за даними довідок відділення Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою (перебуває за кордоном). Аналогічні вкладення судом направлялися в електронний кабінет представника відповідача.
Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, котрому остаточно було доручено виконання судової експертизи, було визначено дату явки сторін разом з дитиною для відбору зразків крові, а саме, 02.02.2024 10:00 година, втім забезпечити участь відповідача суду не представилось можливим, так як останній за зареєстрованою адресою місця проживання відсутній, проживає в Польщі, що також підтверджується даними з копії паспорта ОСОБА_2 для виїзду за кордон.
Нез'явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про визнання батьківства.
Відповідач не довів наявність поважних підстав, які перешкоджали йому з'явитися до експертної установи для забору відповідних його зразків. Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, дають суду можливість , з урахуванням інших доказів, встановити походження дитини - ОСОБА_4 від відповідача (стаття 109 ЦПК України).
Визнання ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_4 відповідає інтересам цієї дитини. Негативних наслідків для малолітньої дитини судом не встановлено.
Відтак, судом встановлено, що відповідач є батьком усіх трьох дітей народжених позивачкою, котрі проживають разом з нею та на даний час знаходяться на її утриманні.
Варто зазначити, що згідно судового наказу, виданого 06.02.2020 Полонським районним судом по справі № 681/88/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання трьох дітей в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи з 24.01.2020 і до досягнення дітьми повноліття.
За даними розрахунку заборгованості, складеного Полонським відділом ДВС від 10.03.2023, ОСОБА_2 до лютого 2023 року сплачував аліменти, хоча й не в повному їх обсязі.
На підставі ухвали Полонського районного суду від 07.06.2023 зазначений вище судовий наказ визнано таким, що не підлягає виконанню та з 07.06.2023 його виконання зупинено.
Згідно зі ст.180 цього Кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2 і 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2272 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.183 названого Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приймаючи до уваги наведене, стягнення аліментів необхідно визначити у частці від заробітку (доходу) відповідача в розмірі однієї другої, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
За положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Так, позивачкою при зверненні до суду з позовною заявою за вимогу про визнання батьківства та похідну від неї - внесення змін до актового запису про народження сплачено 1073,60 грн. судового збору, що стверджується квитанцією від 04.07.2023 виданою АТ КБ «ПриватБанк».
Питання розподілу судових витрат врегульовано ст.141 ЦПК України.
Відтак, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн., що підтверджено документально, та на підставі ч.6 ст.141 цього Кодексу - в дохід держави 1073,60 грн. (за вимогу про стягнення аліментів).
Керуючись наведеним, ст.ст.81, 141, 259, 263-265, ч.6 ст.268, ст.ст.273, 352, 354, 355, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народженого ОСОБА_1 .
Внести зміни в актовий запис № 64 від 21 березня 2017 року, складений Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо відомостей про батька, вказавши батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, проживаючого в Україні, АДРЕСА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі половини (1/2) його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подачі позову - 05 липня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми платежу по аліментах за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA7908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено - 10.06.2024 року.
Позивачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Полонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21323285, місце знаходження: вул. Лесі Українки, 114А, м. Полонне, Шепетівського району, Хмельницької області, поштовий індекс 30501
Суддя А.Г.Горщар