Номер провадження: 22-ц/813/3821/24
Справа № 495/5013/23
Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.
Доповідач Громік Р. Д.
15.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року про відмову у прийнятті зустрічного позову та його повернення заявнику у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Кушнір Ірина Валентинівна про скасування акту та протоколу про проведення електронних торгів, поданого по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Кушнір Ірина Валентинівна про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви.
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності.
Процесуальні дії суду першої інстанції у справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2023 року заява відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. від розгляду цивільної справи №495/5013/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В. про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності залишено без задоволення та суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. заявив самовідвід.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №114 від 31 липня 2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2023 року цивільна справа №495/5013/23 передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2023 року суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І. заявив собі самовідвід від розгляду цивільної справи №495/5013/23.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №123 від 02 серпня 2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2023 року цивільна справа №495/5013/23 передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюхи В.О..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2023 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В. про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності прийнято до провадження суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюхою В.О. та призначено підготовче судове засідання.
Короткий зміст зустрічного позову.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., в якому просив витребувати у ДП «Сетам» належним чином завірені копії наявних документів стосовно торгів по лоту 523724 за ЄДРВП 61289974; скасувати акт про проведені електронні торги; скасувати пртоколи №584137 про проведення електронного аукціону (торгів) виданого ДП «Сетам»; визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності, видане приватним нотаріусом Кушнір І.В. №580 від 31 березня 2023 року та припинити право власності та державну реєстрацію за ОСОБА_3 на будівлю магазину - літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2008 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., про скасування акту та протоколу про проведення електронних торгів. Зустрічну позовну заяву повернено ОСОБА_1 та роз'яснено право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що копію ухвали про відкриття провадження від 17 травня 2023 року з додатками скаржник отримав 12 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а з зустрічною позовною заявою скаржник звернувся до суду першої інстанції 24 липня 2023 року, тобто в 15-денний строк, проте суд першої інстанції помилко вважав, що строк подання зустрічної позовної заяви потрібно рахувати з дати подання заяви про розгляд справи за його відсутності, а саме з 29 червня 2023 року.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 15 травня 2024 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Головуючий суддя Громік Р.Д. перебував у відрядженні з 27 по 28 травня 2024 року; суддя-учасник колегії ОСОБА_4 перебував у відрядженні з 25 травня по 02 червня 2024 року, а також у відрядженні з 03 червня по 04 червня 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 червня 2024 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви суд першої інстанції послався на наступне.
Згідно статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №175/957/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №766/12340/17.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 17 травня 2023 року відповідачу ОСОБА_1 був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву - у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
Відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 до суду першої інстанції надано не було, проте в матеріалах справи наявна заява відповідача ОСОБА_1 , яка датована 29 червня 2023 року про розгляд справи у його відсутність, прийняття заяви про визнання позову та про задоволення по суті заявлених вимог, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшла 24 липня 2023 року.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідач ОСОБА_1 не звертався з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову у передбачений строк.
Крім того, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., про скасування акту та протоколу про проведення електронних торгів з'ясовано, що обставини зазначені в зустрічній позовній заяві та позовні вимоги в прохальній частині є ідентичними обставинам та позовним вимогам первісного позову ОСОБА_2 . Тобто ОСОБА_1 подаючи зустрічну позовну заяву фактично визнає первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав, що зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду з первісним позовом та підлягала поверненню відповідачу.
При цьому, суд першої інстанції наголосив, що повернення зустрічного позову не обмежує право відповідача звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову окремо від рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується.
Однак судова колегія не може погодитись із мотивуванням, яке викладено в ухвалі суду першої інстанції, а саме, щодо пред'явлення скаржником зустрічної позовної заяви з пропуском строку для її пред'явлення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року постановлено, зокрема, що протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право направити суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до матеріалів справи копію ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року скаржник отримав 12 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.86).
В матеріалах справи відсутні інші докази дати отримання скаржником ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 193 ЦПК України та надання судом першої інстанції відповідачу 15-денного строку з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї для подання відзиву, то останнім днем подання скаржником зустрічного позову у даному випадку є 27 липня 2023 року.
Зустрічну позовну заяву скаржником подано 24 липня 2023 року, тобто в строк для пред'явлення зустрічного позову.
Так, безпідставним є посилання суду першої інстанції на подання скаржником заяви, яка датована 29 червня 2023 року, про розгляд справи у його відсутність, прийняття заяви про визнання позову та про задоволення по суті заявлених вимог, оскільки в даному випадку ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року на виконання положень ч. 1 ст. 178 ЦПК України встановлено строк подання відзиву з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, а не з дня коли учасник справи дізнався про справу.
Щодо посилання суду першої інстанції на те, що обставини зазначені в зустрічній позовній заяві та позовні вимоги в прохальній частині є ідентичними обставинам та позовним вимогам первісного позову ОСОБА_2 та, що ОСОБА_1 подаючи зустрічну позовну заяву фактично визнає первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ДП «Сетам», треті особи без самостійних вимог - приватний виконавець Шевченко Т.С., приватний нотаріус Кушнір І.В., про скасування акту про проведені електронні торги, скасування протоколу про проведення електронного аукціону, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин другої та третьої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другоюстатті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
При поданні зустрічного позову позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача. При цьому, пред'являючи зустрічний позов, відповідач завжди має переслідувати одночасно дві цілі: захистити своє порушене чи оспорене право та захиститися проти вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження №14-483цс19), постанові Верховного Суду у справі №638/6226/21 (провадження №61-9559св23).
Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Подання такого зустрічного позову має на меті не лише довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом, а й захистити права відповідача в обраний ним спосіб. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 січня 2024 року у справі №369/12814/22.
У постанові від 06 лютого 2024 року у справі №212/8029/23 Верховний Суд вказав, що зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов'язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв'язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб'єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року в справі №916/542/18 вказувала, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право
Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2020 року у справі №712/15934/19 також роз'яснено, що позов не є похідною вимогою від первинного позову, а є вимогою, яка повністю (або частково) виключить задоволення первинного позову.
Правова природа зустрічного позову у тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин.
Так, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_2 із збільшеними позовними вимогами він просить:
- скасувати акт про проведені електронні торги, виданого приватним виконавцем;
- скасувати протокол №584137 про проведення електронного аукціону (торгів) виданого ДП «Сетам»;
- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності, а саме свідоцтво приватного нотаріуса Кушнір І.В. №580 від 31 березня 2023 року і припинити право власності та державну реєстрацію за ОСОБА_3 , код: 3204610738 на будівлю магазину літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу ВВС №742503 від 28 січня 2008 року, загальна площа 540,1 кв.м.
Відповідно до змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 просить:
- скасувати акт про проведені електронні торги, виданого приватним виконавцем;
- скасувати протокол №584137 про проведення електронного аукціону (торгів) виданого ДП «Сетам»;
- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності, а саме свідоцтво приватного нотаріуса Кушнір І.В. №580 від 31 березня 2023 року і припинити право власності та державну реєстрацію за ОСОБА_3 , код: 3204610738 на будівлю магазину літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу ВВС №742503 від 28 січня 2008 року, загальна площа 540,1 кв.м.
Таким чином позовні вимоги первісного позову та позовні вимоги зустрічного позову є ідентичними, відповідно позовні вимоги зустрічного позову не є вимогами, які повністю (або частково) виключать задоволення первісного позову.
Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів та про повернення зустрічного позову на підставі частини 3 статті 194 ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 на те, що він може звернутись до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом по суті вирішено судом першої інстанції правильно, однак судове рішення підлягає зміні в частині мотивування.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 червня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк