Справа 22ц-419/07 Головуючий по 1 інстанції Коваль B.I.
Категорія 21 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
Іменем України
21 березня 2007 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Вовненко Г.Ю.
судців: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.
при секретарі судового засідання - Варміш О.С
за участю: представника позивачки ОСОБА_3, представників відповідача Шаповалова А.С, Бакларова П.Я., третьої особи ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою Державного підприємства Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектрекострукція" (далі -інститут «НДІпроектрекострукція")
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2006 р.
за позовом ОСОБА_1 до інституту «НДІпроектрекострукція", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
встановила:
У жовтні 2005 р. ОСОБА_1 пред'явила позов до інституту «НДІпроектрекострукція" про відшкодування 45000 грн. моральної шкоди завданої у зв'язку дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2006 р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 7000 грн. за завдану моральну шкоду.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування.
Позивачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, 08 листопада 2000 р. транспортний засіб відповідача під керуванням ОСОБА_2. здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 внаслідок чого останній загинув.
Кримінальна справа, порушена органом досудового слідства стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК була закрита судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК - внаслідок акту амністії.
Внаслідок названого противоправного діяння позивачці заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з загибеллю чоловіка.
За таких обставин та на підставі ст.ст. 440і, 450 ЦК УРСР, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність покладення на відповідача, як на володільця джерела підвищеної небезпеки цивільно-правової відповідальності за завдану позивачці шкоду.
Аргументи апелянта щодо відсутності вини ОСОБА_2 в ДТП є безпідставними, так як спростовуються постановою суду (а.с. 6), яка в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК є обов'язковою при вирішенні питання про цивільно-правові наслідки заподіювача шкоди. При визначенні розміру стягнення судом були враховані положення ч. З ст. 23 ЦК, в тому числі і перебування потерпілого у Нетверезому стані та порушення ним правил дорожнього руху. У зв'язку з чим, підстави для зменшення компенсації відсутні.
Оскільки суд першої інстанції постановив правильне по суті рішення, то апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу інституту «НДІпроектрекострукція" відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.