ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49005, м. Дніпро, вул. Гусенка, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/5739/24
провадження 3/201/2501/2024
04 червня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративну відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , відповідно до якого останній 17 квітня 2024 року о 08 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем «Опель» державний номерний знак НОМЕР_1 в районі буд. 14 по узвозу Лоцманському в м. Дніпрі став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого залишив місце пригоди та не повідомив поліцію. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України та ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_3 повідомив, що не відчув як відбулось зіткнення із автомобілем «Опель» державний номерний знак НОМЕР_2 та продовжив рух по своєму маршруту.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає закриттю за відсутності складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в цю справу не достатньо для того щоб зробити однозначний висновок про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов'язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, при дослідженні матеріалів даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину складеним стосовно нього протоколом, зокрема, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які є необхідними для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто, в порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення не були долучені матеріали, необхідні для її всебічного та об'єктивного розгляду, такі як: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейські, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності), акт огляду на стан сп'яніння водіїв-учасників пригоди на факт перебування у стані сп'яніння, показання технічних приладів, показання засобів фото- та/або відеоспостереження, а також інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення та необхідні для прийняття рішення у справі. Відсутність зазначених матеріалів робить неможливим розгляд адміністративної справи по суті та прийняття рішення по ній.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
В світлі даної ситуації, а також враховуючи, що суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Отже, спираючись на вищевикладене та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини стосовно останнього нічим не підтверджуються, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, доходжу висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з чим дана адміністративна справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 притягнутого за ст. 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Антонюк