Справа № 201/9803/22
Провадження № 1-кп/201/262/2024
06 червня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000260 від 12.08.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, працює на посаді завідувача отоларингологічним відділенням №1 КНП «Міська клінічна лікарня № 8» ДМР, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
1.Обставини, які встановлені судом
Наказом головного лікаря КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР від 01 вересня 2011 року №322-к, Соломку ОСОБА_6 переведено на посаду завідувача І отоларингологічного відділення з 01.09.2022.
У своєї діяльності ОСОБА_3 керується чинним законодавством України про охорону здоров'я, кодексом законів про працю, нормативно- паровими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та своєю посадовою інструкцією.
Так, відповідно до посадової інструкції (реєстраційний №129 від 13.01.2022) завідувача першого отоларингологічного відділення, лікаря- отоларинголога, вищої кваліфікаційної категорії КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР, затвердженої 12.01.2022 генеральним директором КНМ «МКЛ №8» ДМР ОСОБА_7 , завідувач відділення, лікар-отоларинголог повинен здійснювати:
2.1. організацію роботи підлеглого медперсоналу для найбільш повного забезпечення потреб населення в стаціонарній, переважно плановій, отоларингологічній допомозі, згідно затвердженого положення про відділення;
2.1.1 контроль за всіма аспектами діяльності (використовуючи попереджувальний, підсумковий, поточний види контролю) відділення, а саме: виконання функціональних обов'язків лікарями, середнім та молодшим медичним персоналом; забезпеченням сучасного рівня організації робочого місця лікарів, медсестер та молодшого медичного персоналу; рівнем кваліфікації підлеглого персоналу; дотриманням санітарно-епідемічного режиму відділення та закріпленого операційного блоку.
2.1.3. заходи щодо організації діяльності та упорядкування відділення як системи у напрямку: лікувально-діагностичної роботи згідно затверджених локальних протоколів; профілактичної діяльності; забезпечення необхідного санітарно-епідемічного режиму; впровадження науки та передового досвіду; організаційно-методичного керівництва з питань ЕТН у відділенні;
2.1.4. здійснює огляд хворого разом з лікарем відділення в день його госпіталізації до стаціонару (або у перший день після вихідних та святкових днів), та в подальшому не менше 1 разу на тиждень.
2.1.5. здійснює контроль за виконанням працівниками відділення вимог охорони праці і техніки безпеки, проводити у відділенні II ступінь оперативного контролю за охороною праці.
2.1.6. контроль за правильністю складання графіка роботи, графіка відпусток та табелю відпрацювання робочого часу працівників, завіряти їх своїм підписом.
Відповідно до розділу 3 завідувач відділення, лікар-отоларинголог має право:
3.1. Приймати безпосередню участь у роботі адміністрації лікарні з підбору кадрів для роботи у відділенні з подальшим розподілом обов'язків залежно від проблем та поставлених завдань.
3.2. Вирішувати лікувально-діагностичні питання лікування хворих у відділенні.
3.3. Давати вказівки та контролювати роботу персоналу відділення.
3.6 Вносити пропозиції адміністрації лікарні з питань поліпшення роботи відділення, організації та умов праці працівників відділення. Представляти генеральному директору та медичному директору кандидатури працівників відділення для заохочення або про накладання дисциплінарних стягнень.
Відповідно до постанови КМУ від 17.09.1996 №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров'я та вищих медичних навчальних закладах», визначено вичерпний перелік платних послуг, які надаються в комунальних закладах охорони здоров'я, операція - поліпоетмоїдогаймаротомії та полісинусоскопії до вказаного переліку не входить, отже повинна проводитися на безоплатній основі.
Таким чином, ОСОБА_3 , займаючи посаду завідувача першого отоларингологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР постійно виконує організаційно-розпорядчі функції, у зв'язку з чим згідно ст.18, примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Однак, ОСОБА_3 використав свої повноваження у злочинних цілях за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 мешкає з цивільним чоловіком ОСОБА_9 , який має хронічне отоларингологічне захворювання, яке періодично загострюється, а саме поліпозно-гнійний риносинусит згідно з даними, які зазначені в медичній картці стаціонарного хворого №5061/453 на ім'я ОСОБА_9 .
05.08.2022 приблизно о 10.00 годині (точного часу не встановлено) ОСОБА_8 , з метою консультації з лікарем сама прибула до КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР, за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з браком часу у її чоловіка - ОСОБА_9 . На першому поверсі в реєстратурі її було направлено до завідуючого отоларингологічним відділенням № 1 Соломки ОСОБА_6 .
Прибувши до службового кабінету ОСОБА_3 , ОСОБА_8 описала йому стан та характерні симптоми ОСОБА_9 , а також показала результати обстеження. Після огляду медичної документації ОСОБА_3 повідомив, що в даному випадку необхідно буде оформлюватись у стаціонар відділення та робити операційне втручання. Перебуваючи у вказаному місці, у вказаний час, в ході розмови з ОСОБА_8 щодо проведення операції у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_8 за оформлення у стаціонар та проведення операції.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів висунув вимогу ОСОБА_8 , що для оформлення у стаціонар першого отоларингологічного відділення, хірургічного втручання та подальшого лікування захворювання у ОСОБА_9 , йому необхідно передати 15 000 гривень, у іншому разі проводити операційне втручання він не буде.
Встановлено, що 27.09.2022 року приблизно о 13 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , завідувач першого отоларингологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, будучи службовою особою, всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 15 000 гривень за оформлення у стаціонар першого отоларингологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР, хірургічного втручання та подальшого лікування захворювання у ОСОБА_10 .1.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища.
2.Позиція обвинуваченого
Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
3. Докази, які досліджені судом
Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:
Витягом з ЄРДР по к/п № 42022040000000260 від 12.08.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 2).
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР слугувала заява про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2022 року ОСОБА_8 на ім'я начальника УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_11 (т. 1 а.п. 7) та лист вказаного начальника на ім'я заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 10.08.2022 (т. 1 а.п. 5-6);
Протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 27.09.2022, за змістом якого на копіювальному пристрої зняті копії купюр, отриманих з ФІНВ УСБУ у Дніпропетровській області номіналом по 500 грн у кількості 40 купюр на загальну суму 20 000 грн на 10 аркушах паперу формату А-4, грошові кошти були оброблені спеціальним засобом «Промінь-1» і передані ОСОБА_8 для подальшого використання при проведенні розслідування по підтвердженню факту отримання неправомірної вигоди у кримінальному провадженні № 42022040000000260 від 12.08.2022 року (т. 1 а.п. 38-50);
Протоколом огляду предметів від 28.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_8 добровільно видала купюри номіналом 500 грн у кількості 10 штук у зв'язку із невикористанням у слідчій дії, які повернуто до ФІНВ УСБУ в Дніпропетровській області (т. 1 а.п. 51-52);
Відеозаписом НСРД - аудіо-відеоконтролю ОСОБА_3 , відповідно до якого 27.09.2022 ОСОБА_8 передала у якості неправомірної вигоди ОСОБА_3 грошові кошти(т. 1 а.п. 251);
Протоколом освідування особи від 27.09.2022, відповідно до якого у період часу з 14:00 - 14:09 ОСОБА_3 добровільно надав обидві руки для проведення освідування, після чого співробітником УСБУ освітлено обидві руки ОСОБА_3 спеціальною лампою ультрафіолетового випромінювання, при цьому на лівій та правій руці ОСОБА_3 виявлено речовину, яка при освітленні випромінює яскраво зеленим кольором. В подальшому співробітником УСБУ зроблено змиви з обох рук, які поміщено до двох поліетиленових пакетів та засвідчено підписами понятих (т. 1 а.п. 61-62);
Протоколом обшуку від 27.09.2022, відповідно до якого у період часу з 14:09 до 14:30 проведений обшук у службовому кабінеті ОСОБА_3 , розташованого на четвертому поверсі будівлі КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, буд.19, в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав грошові кошти у кількості 15 000 грн номіналом по 500 грн у кількості 30 купюр з наступними номерами: АГ1377392, ХЖ1730349, ЕА8495545, ФЗ8455487, БВ5432170, ГБ8737786, СБ2044069, ВИ0366384, ВИ8993212, СБ 5021776, ЛГ1518965, ФЗ2137182, УД5038429, ЛД2979101, ЕА8495547, ЕЕ3706490, ХД5400420, УИ2354555, ЕА8495550, ЕА8495546, УБ1954061, ЗД9731398, ЕА8495548, ЗИ2901797, СИ4212516, АА5414327, ЗБ9638519, СГ3747134, МА4150975, ФЗ4803672. Зазначені купюри були розкладені на столі та у ході світіння на них ультрафіолетом світилися люмінісцентною фарбою зеленого кольору. Також в ході обшуку вилучено медичну картку стаціонарного хворого №5061/453 на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зауважень не надійшло (т. 1 а.п. 63-68).
В судовому засіданні досліджено відеозапис обшуку (т. 1 а.п. 69), порушень ст. 223, 233 КПК України під час його проведення судом не встановлено;
Наказом головного лікаря КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР від 01.09.2011 №322-к, відповідно до якого ОСОБА_3 переведено на посаду завідувача І отоларингологічного відділення з 01.09.2022 (т. 1 а.п. 122);
Посадовою інструкцією (реєстраційний №129 від 13.01.2022) завідувача першого отоларингологічного відділення, лікаря-отоларинголога, вищої кваліфікаційної категорії КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР, затвердженої 12.01.2022 генеральним директором КНМ «МКЛ №8» ДМР ОСОБА_7 , з якою ОСОБА_3 ознайомлений 04.01.2022, завідувач відділення, лікар-отоларинголог має певні права, обов'язки і відповідальність (т. 1 а.п. 123-142);
Випискою стаціонарного хворого №5061 на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої ОСОБА_9 поступив у стаціонар КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР 23.09.2022 з діагнозом поліпозно-гнійний риносинусит,виписаний 27.09.2022 (т. 1 а.п. 121);
Протоколом огляду предметів від 03.10.2022, відповідно до якого відкривши паперовий конверт з біркою, на якій зафіксовано «Виявлено: м. Дніпро, вул. Космічна, 19. Медична картка №5061/653», а також підписи понятих, слідчого та дата пакування - 27.09.2022, за допомогою ножиць, виявлено Медичну картку стаціонарного хворого №5061/453 на 24 аркушах та листок призначень. Медична картка на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підтверджує госпіталізацію пацієнта ОСОБА_9 до КНП «МКЛ»№8 ДМР за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Космічна, 19 з діагнозом: поліпозно-гнойний риносинусит, який визначений завідувачем отоларингологічного відділення ОСОБА_3 . На аркуші №9 зафіксовано, що пацієнту ОСОБА_9 23.09.2022 о 14.30 годині була проведена операція - полісинусоскопія, поліпоетмоідогайморотомія, мед.персоналом: хірург ОСОБА_3 , опер, м/с ОСОБА_14 , асистент ОСОБА_15 На 24 аркуші мається виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 5061 на ім'я ОСОБА_9 від 27.09.2022 (т. 1 а.п. 160-163);
Висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/104-22/31717-ФХД від 27.10.2022 спеціальних хімічних речовин, відповідно до якого на ватному тампоні зі змивом з лівої руки ОСОБА_3 , які відібрані у нього 27.09.2022, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На наданих на дослідження банкнотах номіналом по 500 грн у кількості 30 штук, які вилучені в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 27.09.2022 виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на поверхні зазначених банкнот і на зазначеному ватному тампоні мають між собою спільну родову приналежність (т. 1 а.п. 175-179);
Висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/104-22/34880-ДД від 08.11.2022 судової технічної експертизи документів, відповідно до якого тридцять банкнот номіналом 500 грн, які вилучені 27.09.2022 у ході обшуку за місцем роботи завідувача отоларингологічного відділення № 1 КНП «МКЛ № 8» ДМР ОСОБА_3 у службовому кабінеті на 4-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразків, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України. Банкноти містять додаткове маркування у вигляді нерівномірно нашарованої на їх поверхнях сторонньої речовини, не видимої при природному освітленні, яка люмінесціює при ультрафіолетовому освітленні жовтим кольором, та копіюється на поверхні, що контактують з банкнотами (т.1 а.п. 187-189);
Судом досліджені документи, які характеризують особу:
- довідка станом на 04.10.2022, за якою ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 1 а.п. 195). Судом також перевірені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому відсутня інформація про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності;
- довідка КНП «КЛШМД» ДМР від 21.11.2022, згідно якої ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.п. 194);
- довідка КП «ДБКЛ з надання психіатричної допомоги» ДМР від 21.11.2022, згідно якої ОСОБА_3 в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться (т.1 а.п. 193);
4.Оцінка Суду
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_16 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
На думку суду, винуватість ОСОБА_3 у кримінально-караному діянні є доведеною на підставі об'єктивного з'ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у їх взаємозв'язку відповідно до приписів ст. 94 КПК України.
Так, наказом головного лікаря КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР від 01.09.2011 №322-к ОСОБА_3 переведено на посаду завідувача І отоларингологічного відділення з 01.09.2022.
Випискою стаціонарного хворого №5061 на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено, що ОСОБА_9 поступив у стаціонар КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР 23.09.2022 з діагнозом поліпозно-гнійний риносинусит, виписаний 27.09.2022. Йому проведена операція - полісинусоскопія, поліпоетмоідогайморотомія, мед.персоналом: хірург ОСОБА_3 , опер, м/с ОСОБА_14 , асистент ОСОБА_15 .
Відповідно до заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2022 року ОСОБА_8 на ім'я начальника УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , були внесені відомості до ЄРДР за № 42022040000000260 від 12.08.2022.
Грошові кошти номіналом по 500 грн у кількості 40 купюр на загальну суму 20 000 грн були оброблені спеціальним засобом «Промінь-1» і передані ОСОБА_8 для подальшого використання при проведенні розслідування по підтвердженню факту отримання неправомірної вигоди у кримінальному провадженні, з яких ОСОБА_8 повернула купюри номіналом 500 грн у кількості 10 штук у зв'язку із невикористанням у слідчій дії.
Відеозаписом НСРД - аудіо-відеоконтролю ОСОБА_3 , підтверджено як 27.09.2022 ОСОБА_8 передала у якості неправомірної вигоди ОСОБА_3 грошові кошти.
27.09.2022 ОСОБА_3 добровільно надав обидві руки для проведення освідування, після чого співробітником УСБУ освітлено обидві руки ОСОБА_3 спеціальною лампою ультрафіолетового випромінювання, при цьому на лівій та правій руці ОСОБА_3 виявлено речовину, яка при освітленні випромінює яскраво зеленим кольором. В подальшому співробітником УСБУ зроблено змиви з обох рук, які поміщено до двох поліетиленових пакетів та засвідчено підписами понятих.
27.09.2022 в ході обшуку ОСОБА_3 добровільно видав грошові кошти у кількості 15 000 грн номіналом по 500 грн у кількості 30 купюр.
Висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/104-22/31717-ФХД від 27.10.2022 спеціальних хімічних речовин встановлено, що на ватному тампоні зі змивом з лівої руки ОСОБА_3 , які відібрані у нього 27.09.2022, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На наданих на дослідження банкнотах номіналом по 500 грн у кількості 30 штук, які вилучені в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 27.09.2022 виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на поверхні зазначених банкнот і на зазначеному ватному тампоні мають між собою спільну родову приналежність (т. 1 а.п. 175-179);
5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
Всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, тобто його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, вірно.
Такий висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282).
6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення.
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Класифікація вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, віднесено до категорії нетяжкого злочину.
Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.
Так, у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Призначення основного покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який не нетяжким, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, наявності пом'якшуючої і відсутності обтяжуючої покарання обставини, а також даних про особу обвинуваченого, який має вищу освіту, одружений, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, працює лікарем-хірургом, має постійне місце реєстрації і проживання, раніше не судимий, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу з додатковим покаранням.
Підстави для застосування положень ст. 69 КК України відсутні.
Призначення додаткового покарання.
Щодо призначення виду додаткового покарання суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, в якій він зазначив, що рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення кримінального правопорушення.
Тому суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов'язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у медичних закладах, на строк 1 рік.
Підсумок.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
7.Вирішення питання щодо цивільного позову
У даному кримінальному провадженні цивільного позову не пред'явлено.
8.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
27.09.2022 ОСОБА_3 затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (т. 1 а.п. 90-93).
28.09.2022 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (т. 1 а.п. 113), який на дату винесення цього вироку втратив дію.
Враховуючи, що положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування до строку відбутого покарання строку попереднього ув'язнення у відповідності як один день попереднього ув'язнення рівний одному дню позбавлення волі, застосовуються у разі засудження до позбавлення волі, то їх суд не застосовує з огляду на призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Розмір витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 3209,26 грн, які слід стягнути із обвинуваченого по наступним експертизам:
- судова експертиза спеціальних хімічних речовин №СЕ-19/104-22/31717-ФХД від 27.10.2022, проведена Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України, вартість проведення якої складає 1510 грн 24 коп (т. 1 а.п. 174).
- судова технічна експертиза документів №СЕ-19/104-22/34880-ДД від 08.11.2022, проведена Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України, вартість проведення якої складає 1 699 грн 02 коп (т. 1 а.п. 186).
Спеціальна конфіскація не застосовується.
Винагорода викривачу не пропонувалась.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, грошова сума якого становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у медичних закладах, на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (КБК 24060300) витрати на проведення судових експертиз в сумі 3209,26 грн.
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов не заявлений.
Винагорода викривачу не пропонувалась.
Речові докази:
- флеш накопичувач Kingston 32Gb з відеозаписом обшуку від 27.09.2022 (т. 1 а.п. 69) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- грошові кошти у кількості 15 000 грн номіналом по 500 грн у кількості 30 купюр з наступними номерами: АГ1377392, ХЖ1730349, ЕА8495545, ФЗ8455487, БВ5432170, ГБ8737786, СБ2044069, ВИ0366384, ВИ8993212, СБ 5021776, ЛГ1518965, ФЗ2137182, УД5038429, ЛД2979101, ЕА8495547, ЕЕ3706490, ХД5400420, УИ2354555, ЕА8495550, ЕА8495546, УБ1954061, ЗД9731398, ЕА8495548, ЗИ2901797, СИ4212516, АА5414327, ЗБ9638519, СГ3747134, МА4150975, ФЗ4803672, які упаковані до полімерного сейф-пакету Експертної служби МВС України № 5681618 і передані на відповідальне зберігання до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 6/1217 від 22.11.2022, - повернути до ФІНВ УСБУ у Дніпропетровській області;
- медичну картку стаціонарного хворого №5061/453 на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку поміщено та опечатано до спец пакету НПУ № WAR1439149, - повернути ОСОБА_13 ;
Роз'яснити засудженому, що він зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя ОСОБА_1