Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1380/23 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.
Номер провадження №33/4805/519/24
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
05 червня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 14.06.2023 о 21 год 39 хв, в м. Баранівка по вул. Тищика, керував транспортним засобом Тойота Яріс, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або проїхати до найближчого медичного закладу відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що протокол про адміністративне правопорушення у його присутності не складався, йому не роз'яснювали прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суті вчиненого правопорушення, а також не складали будь-яких інших процесуальних документів. Також вказав на неприязні стосунки з працівниками поліції, відсутність підстав для зупинки автомобіля під його керуванням.
Належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання ОСОБА_1 та його адвокат Нурієв Р.Т. до суду апеляційної інстанції не з'явились. Захисник надіслав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування його підзахисного за межами України та як доказ долучив незасвідчену ксерокопію закордонного паспорту ОСОБА_1 . Доказів поважності своєї неявки адвокат Нурієв Р.Т. суду не надав.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 399285 від 14.06.2023, згідно якого ОСОБА_1 14.06.2023 о 21 год 39 хв, в м. Баранівка по вул. Тищика, керував транспортним засобом Тойота Яріс, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або проїхати до найближчого медичного закладу відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2); відеозапис фіксації обставин події (а.с.10).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне.
За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, які покладені судом першої інстанції в основу доведеності вини ОСОБА_1 , працівники поліції після спілкування з водієм, повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 був незгодний з діями працівників поліції та, сівши до автомобіля під керуванням іншого водія, покинув місце виявлення адміністративного правопорушення. Вбачається, що зі змістом протоколу, постанови та усіх складених документів ОСОБА_1 не ознайомлено, суть інкримінованого правопорушення належним чином йому не доведена, права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснені. Протокол про адміністративне правопорушення, постанова, акт огляду на стан сп'яніння, направлення та інші документи містять відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Отже, відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише констатуванням факту, що у разі, якщо «він не пройде огляд на стан сп'яніння або поїде, на нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 за керування транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння».
Апеляційний суд не погоджується з такими діями (бездіяльністю) працівників поліції та з висновком суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 Не можна вважати факт доведеності вчинення правопорушення за тієї обставини, що оскільки ОСОБА_1 покинув місце події і відмовився підписувати будь-які документи, то він самоусунувся від ознайомлення зі змістом правопорушення, яке йому інкримінується та з іншими процесуальними документами. Вимоги статей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов'язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (у разі коли таку особу було встановлено), та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов'язків осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейського відділку для складення протоколу.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич