вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"03" червня 2024 р. Справа№ 910/18756/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Сотнікова С.В.
Доманської М.Л.
секретар судового засідання Нечасний О.Л.,
за участю представників:
від позивача - Мельник В.А. ордер АІ №1508182 від 07.12.2023р.;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши матеріали заяви Громадської спілки (далі - ГС) «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Гуц Алли Анатоліївни
на рішення господарського суду м.Києва від 05.03.2024р.
(повний текст складено 19.03.2024р.)
та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 02.04.2024р.
(повний текст складено 11.04.2024р.)
у справі №910/18756/23 (суддя Котков О.В.)
за позовом ФОП Гуц Алли Анатоліївни
до ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав»
про визнання правочину недійсним
Рішенням господарського суду м.Києва від 05.03.2024р. у справі №910/18756/23 в позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду м.Києва від 02.04.2024р. у справі №910/18756/23 клопотання ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення судових витрат задоволено повністю; стягнуто з ФОП Гуц Алли Анатоліївни на користь ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись із винесеними рішеннями, 04.04.2024р. ФОП Гуц Алла Анатоліївна подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 27.03.2024р. та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 02.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП Гуц Алли Анатоліївни про визнання недійсним Договору №КБР-24/10/22-Н про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, укладеного 01.10.2022р.; судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Гуц Алли Анатоліївни на рішення господарського суду м.Києва від 27.03.2024р. та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 02.04.2024р. у справі №910/18756/23 та призначено її до розгляду на 20.05.2024р.
Постановою Північний апеляційний господарський суд від 20.05.2024р. апеляційну скаргу ФОП Гуц Алли Анатоліївни залишено без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 05.03.2024р. і додаткове рішення господарського суду м.Києва від 02.04.2024р. у справі №910/18756/23 - без змін.
21.05.2024р. до апеляційної інстанції від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» надійшли заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024р. розгляд заяви ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/18756/23 призначено на 03.06.2024р.
29.05.2024р. до апеляційного суду від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» надійшла заява про поновлення процесуального строку , в якій останній просить суд визнати причини пропуску поважними та поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат, вмотивоване тим, що Спілка не змогла своєчасно з об'єктивних причин здійснити оплату за надання професійної правничої допомоги адвокатським об'єднанням "Інтелкрафтс", в зв'язку з чим предстаник відповідача не зміг в встановлені строки надати суду платіжну інстарукцію, яка підтверджує оплату послуг.
Також, 29.05.2024р. до апеляційного суду від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» надійшла заява про розгляд справи без участі представника Спілки.
Колегія суддів задовольняє заяву ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про поновлення процесуального строку, як обґрунтовану, поновлює строк на подання доказу та приєднує до матеріалів справи платіжну інструкцію №1879 від 29.05.2024р.
03.06.2024р. у судовому засіданні представником ФОП Гуц А.А. було заявлено усне клопотання про зменшення розміру судових витрат яке обґрунтоване тим, що заявлена ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» сума витрат не є обґрунтованою та співмірною із обсягом наданих адвокатом послуг, а розмір заявлених відповідачем судових витрат - не відповідає критерію розумності, складності справи та ціні позову.
Розглянувши матеріали справи №910/18756/23, заяву ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» Гуйда Д.М. у відзиві на апеляційну скаргу ФОП Гуц Алли Анатоліївни (вх. №9471/24 від 09.05.2024р.) заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 10 000 грн., які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у апеляційному суді.
Представник ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» Гуйда Д.М. свою заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтвердив копією Акту від 21.05.2024р. приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, в якому наведено детальний опис наданих послуг із зазначенням загальної вартості послуг в розмірі 10 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» отримала професійну правничу допомогу у цій справі відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги №23.99 від 01.01.2024р. (далі - Договір №23.99).
Відповідно до п. 1.1. Договору №23.99, адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.
Згідно з п. 1.2. Договору №23.99, професійна правнича допомога, що надається за цим договором: підготовка всіх необхідних документів, пов'язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом Фізичної особи-підприємця Гуц Алли Анатоліївни до клієнта про визнання правочину недійсним.
За умовами п. 4.1.2. Договору №23.99, за підготовку апеляційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів клієнта та складання необхідних документів в суді апеляційної інстанції клієнт сплачує адвокатському об'єднанню 10 000 грн.
Пунктом 4.4. Договору №23.99 передбачено, що за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана, та її вартість.
21.05.2024 року між клієнтом та адвокатським об'єднанням складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги (відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги №23.99 від 01.01.2024р.) , в якому детально наведено перелік наданих послуг та визначена їх вартість.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що адвокатське об'єднання надало клієнту наступну правову допомогу: (1) підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу; (2) підготовка клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій, заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завіряння належним чином, формування та відправка документів позивачу та в суд; (3) участь адвоката у судовому засіданні.
У цьому акті зафіксовано, що адвокатським об'єднанням надана клієнту професійна правнича допомога за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гуц А.А. (справа №910/18756/23) на загальну суму 10 000 грн.
Пунктом 4.2. Договору №23.99 передбачено, що клієнт оплачує винагороду адвокатському об'єднанню у строки, погоджені сторонами, але не пізніше дати розгляду справи по суті на відповідній стадії судового розгляду. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок адвокатського об'єднання.
За надана правничу допомогу клієнт сплатив адвокатському об'єднанню 10 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1879 від 29.05.2024р.
Представництво інтересів Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" у даній справі здійснювалося адвокатом Гуйдою Дмитром Миколайовичем на підставі довіреності від 01.09.202р. та наказу №23.99 від 01.01.2024р. адвокатського об'єднання "Інтелкрафтс".
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» були подані у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині п'ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин другої та третьої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.202р.1 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №921/221/21 та від 31.05.2022р. у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15- ц, постанова Верховного Суду від 07.02.2024р. у справі №904/1377/22);
- потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, судова колегія вважає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, ніж погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом та відповідно сплачений останнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Колегія суддів, за результатами аналізу вищезазначених документів, вважає за необхідне задовольнити заяву ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Заяву ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/18756/23 задовольнити.
2.Доповнити резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. у справі №910/18756/23 після першого абзацу абзацами наступного змісту:
«Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гуц Алли Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 42502769, адреса: 02002, м. Київ, вул. Аболмасова, 5, група приміщень 57, офіс 7) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Зобов'язати господарський суд м.Києва видати відповідний наказ».
3.Дану постанову вважати невід'ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. у справі №910/18756/23.
4.Справу №910/18756/23 повернути до господарського суду м.Києва.
5.Додаткова постанова може бути оскаржена в касаційному порядку згідно вимог ст.ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складений та підписаний 04.06.2024р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді С.В. Сотніков
М.Л. Доманська