1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 травня 2024 року апеляційну скаргу із змінами та доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференцзв'язку
обвинуваченого ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу із змінами та доповненнями, в яких просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В змінах до апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 220220000000000583 від 27.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 305 КК України, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор вважає, що оскільки ухвала від 04 березня 2024 року про повернення обвинувального акту скасована, фактично підготовче засідання у цьому кримінальному провадженні наразі не проведено. Призначене на 22 травня 2024 року судове засідання не відбулося через перебування судді в нарадчій кімнаті.
Також вважає, що посилання слідчого судді на необхідності застосування положення ч. 6 ст. 615 КПК України не є релевантним, оскільки відповідна норма набрала чинності 08.03.2022 згідно Закону України № 21 1 1 -IX від 03.03.2022, а ч. 6 ст. 199 КПК України набрала чинності 06.1 1.2022 згідно Закону України № 2690-1Х від 18.10.2022, а тому саме ч. 6 ст. 199 КПК України підлягає застосуванню в даному випадку.
Зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося ГСУ СБ України, яке знаходиться на території Шевченківського району міста Києва, а тому клопотання подано в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України до Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 жовтня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування під № 22022000000000583, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
23 лютого 2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 скеровано до Печерського районного суду м. Київ.
29 лютого 2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 26 квітня 2024 року.
04 березня 2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у вказаному кримінальному провадженні повернуто обвинувальний акт прокурору.
07 березня 2024 року прокурором подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення обвинувального акту.
22 квітня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України.
В клопотанні прокурор зазначив, що дія попередньої ухвали Печерського районного суду м. Києва закінчується 26 квітня 2024 року, а ухвала Печерського районного суду м. Києва про повернення обвинувального акту на час подання клопотання оскаржувалася до Київського апеляційного суду, однак апеляційне провадження на даний час не відкрито, відтак підготовче засідання не відбулося та остаточне рішення у справі не прийнято.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, з тих підстав, що
підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено та за його результатами постановлено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору. Також, повернення обвинувального акту не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.
Обґрунтовуючи підстави звернення до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва прокурор посилався на ч. 6 ст. 199 КПК України, якою встановлено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Оскільки органом досудового розслідування є Головне слідче управлінням Служби безпеки України, яке територіально розташоване в межах Шевченківського району міста Києва, на думку прокурора, саме слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва має розглядати клопотання про продовження строку запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України.
Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що дане твердження прокурора суперечить положенням КПК України.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 2 ст. 283 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що 23 лютого 2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 скеровано до Печерського районного суду м. Київ.
04 березня 2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у вказаному кримінальному провадженні повернуто обвинувальний акт прокурору.
Відтак, твердження прокурора, що у даній справі не проведено підготовче судове засідання, оскільки ним оскаржується ухвала Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про повернення обвинувального акту, не ґрунтується на положеннях чинного кримінального процесуального закону.
Так, ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року за результатом проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні прийнято одне з передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України рішення, а саме, про повернення обвинувального акту.
Таким чином, врахувавши вказані норми чинного кримінального процесуального законодавства України, слідчим суддею встановлено, що підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено та за його результатами постановлено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору.
Відтак, положення ч. 6 ст. 199 КПК України не можуть бути застосовані на даній стадії кримінального провадження, оскільки у даному кримінальному провадженні Печерським районним судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого, прийнято передбачене КПК України рішення, а тому слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва позбавлений повноважень продовжити обвинуваченому запобіжний захід.
Таким чином, слідчий суддя, не надаючи оцінку підставам та обставинам, які враховуються при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання.
Прокурором у надісланих змінах та доповнення до апеляційної скарги зазначено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 220220000000000583 від 27.10.2022 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
22 травня 2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва призначено судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції захисник повідомив, що до ОСОБА_6 у іншому кримінальному провадженні в якому він є підозрюваним, Печерським районним судом м. Києва вже застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та в кримінальному провадженні № 220220000000000583 де він є обвинуваченим йому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу із змінами та доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/14536/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/3578/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України