1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_12 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 травня 2024 року, апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження до 25 червня 2024 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішення, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою продовжити стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти наявним ризикам.
Зокрема, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідуваний та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, в складі злочинної організації, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому ОСОБА_6 усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України. Також, враховуючи сталість злочинної організації і зв'язки її членів в кримінальному середовищі, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
Також, ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовуються тим, що на даний час у даному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів підозрюваний, входячи до складу злочинної організації, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином;
Разом з тим, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток.
Також, на користь зазначених ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваному вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюючи їх зухвало з порушенням нормальної життєдіяльності громадського суспільства, у тому числі у денну пору доби.
На переконання сторони обвинувачення, зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні.
До початку апеляційного розгляду ОСОБА_9 та депутат Черкаської міської ради ОСОБА_10 подали заяви про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 12 січня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 12023000000000049, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
04 грудня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
04 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави строком до 31 січня 2024 року.
05 січня 2024 року постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000049 від 12.01.2023 продовжено до трьох місяців, тобто до 04 березня 2024 року.
11 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000049 від 12.01.2023 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 04 грудня 2024 року.
17 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 березня 2024 року включно.
05 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03 травня 2024 року включно.
25 квітня 2024 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком на шістдесят днів в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження до 25 червня 2024 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів. Таких даних не надано і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно із положеннями ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Також, слідчим суддею оцінено в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця роботи та проживання, також те, що підозрюваний має на утриманні четверо малолітніх дітей та батьків пенсійного віку.
Слідчим суддею враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , та до якого можливо застосувати альтернативний запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. З вказаним висновком погоджується колегія суддів.
Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції захисник долучив до матеріалів провадження відповідь на адвокатський запит заступника начальника управління-начальника слідчого відділу ОСОБА_11 від 03 травня 2024 року (а.с. 46-50, т. 3). Із вказаної відповіді убачається, що за період перебування ОСОБА_6 на обліку в СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та контролем за його поведінкою шляхом відвідування за адресою проживання жодних порушень працівниками поліції не зафіксовано.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження щодо підозрюваного немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без змін.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Подані ОСОБА_9 та депутатом Черкаської міської ради ОСОБА_10 про взяття на поруки підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримані у суді апеляційної інстанції слід залишити без задоволення, оскільки колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення, із урахуванням матеріалів провадження та обставин за якими ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, відносно ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Заяви ОСОБА_9 та депутата Черкаської міської ради ОСОБА_10 про взяття на поруки підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/18827/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження № 11сс/824/571/2024 Доповідач ОСОБА_16
Категорія ст.181 КПК України