6 жовтня 2010 року справа № 2-а-7123/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бориспільському районі Київської області
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бориспільському районі Київської області (надалі - позивач) з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 241, 84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 6 місяців 2010 року, що підтверджується наданою відповідачем розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І півріччя 2010 року.
Позивач у судове засідання 06.10.2010 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся.
Ухвали суду та повістка надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: АДРЕСА_1.
Однак до суду двічі повернулися конверти з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон України № 1105-ХІV), суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Частинами четвертою та шостою статті 10 Закону України № 1105-XIV встановлено, що фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, як роботодавці, набувають статусу страхувальників у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником.
Як свідчать матеріали справи, відповідач знаходиться на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків з 22.03.2002 та йому присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_1, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1105-XIV.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Закону України № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 8 статті 47 Закону України № 1105-ХІV встановлено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 (надалі - Інструкція № 36) - визначено порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності.
Розділом 4 Інструкції № 36 встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.
Пунктом 4.10 Інструкції № 36 визначено, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків (пункт 4.12 Інструкції № 36).
Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (пункт 4.13 Інструкції №36).
Згідно пункту 7.6 Інструкції № 36, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, подають Розрахункову відомість, зазначену у пункті 3.10 цієї Інструкції, до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку щокварталу до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.
Відповідно до поданої відповідачем до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бориспільському районі Київської області розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків за І півріччя 2010 року, самостійно узгоджена відповідачем сума несплачених платежів (рядок 29), станом на 12.07.2010, становить 241, 84 грн.
Позивачем, з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію від 11.05.2010 № 145. Однак, на адресу позивача повернувся конверт з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Водночас, в силу положень статті 55 Закону України № 1105-XIV, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому порядку.
Доказів про оскарження поданого відповідачем розрахунку (з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат в рахунок страхових внесків) суду не надано, як і доказів сплати заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та з огляду на те, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем в самостійному порядку не сплачена, її існування підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бориспільському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 241 (двісті сорок одна) грн. 84 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Н. Д. Панченко
Згідно з оригіналом
суддя
постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 06.10.2010