Справа №759/7971/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3541/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
28 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «АПК Калінофф», одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_7 підлягав направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 16.04.2024 року.
Ухвала діє 60 днів по 14.06.2024 року, включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Згідно ст. 182-183 КПК України ОСОБА_7 , визначено розмір застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави у визначеному розмірі підозрюваний ОСОБА_7 , підлягає звільненню з під варти за умови, що відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти, після внесення застави покладено на нього обов'язки:
- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження №42024110000000088 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, строком на 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 908 400, 00 грн.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована.
Апелянт зазначає, що визначені законодавством вимоги не були дотримані при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному.
Також апелянт звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, якими доказами обґрунтоване клопотання слідчого, які б об'єктивно свідчили про те, що ОСОБА_10 є посадовою особою з відповідальним становищем.
Додане до клопотання слідчого повідомлення про підозру від 16.04.2024 не містить посилання на те, де, коли та за яких обставин ОСОБА_10 вступила в злочинну змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , в чому саме полягала така змова, не зазначено доказів того, що ОСОБА_7 "вимагав неправомірну вимогу для себе", яка роль ОСОБА_7 у неправомірних діях та в яких саме діях полягало таке вимагання.
Крім того апелянт наголошує на тому, що в судовому засіданні 17.04.2024 додані до клопотання докази на підтвердження обґрунтованості підозри взагалі не досліджувались та в ухвалі не зазначені. Слідчий суддя обмежився лише посиланням на те, що клопотання слідчого мотивоване тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного.
Апелянт зазначає, що жодної особи у даному кримінальному провадженні не залучено в якості потерпілого, а ОСОБА_7 , користуючись своїм правом взагалі не висловив бажання надавати показання та не згадував, ані ОСОБА_11 , ані ОСОБА_10 .
На переконання сторони захисту, перелічені слідчим матеріали, не є достатніми для твердження щодо наявності обґрунтованості підозри.
Також апелянт вказує на те, що зазначені слідчим ризики є лише суб'єктивним припущенням, всупереч ч. 5 ст. 132 КПК України, не підтверджуються будь-якими доказами та містять певні суперечності.
Слідчий не надав слідчому судді документальних доказів того, що підозрюваний фактично переховувався від органів досудового розслідування, не послався на показання свідків про намір підозрюваного переховуватись, і тому приведені ним обґрунтування не базуються на будь-яких доказах, та виключають таку ймовірність з урахуванням даних про особу підозрюваного.
Апелянт посилається на те, що підозрюваний не є співробітником дослідної станції НААН України, не має в цій установі знайомих та налагоджених зв'язків, не має доступу до документів зазначеного закладу.
Крім того, апелянт вказує на те, що слідчий суддя не надав оцінки тому, що підозрюваний має постійне місце проживання, перебуває в шлюбі та має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, 2-х, 7-ми та 12-ти років, один із яких є інвалідом групи А із діагнозом ДЦП та потребує постійного піклування.
Також, дружина підозрюваного працює та має дохід недостатній для утримання неповнолітніх дітей та дитину-інваліда.
Апелянт вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави для ОСОБА_7 є явно непомірним, а отже таким, що визначений із порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, підозрюваний займається сільськогосподарськими роботами, які є єдиним джерелом його доходів для утримання сім'ї.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, що слідчим в СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 05.03.2024 року №42024110000000088 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
В рамках вказаного провадження, 16.04.2024 ОСОБА_7 пред'явлена підозра в тому, що ОСОБА_10 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України, діючи у змові із ОСОБА_11 і ОСОБА_7 , вимагали неправомірну вигоду для себе від голови фермерського господарства "Спадщина" ОСОБА_12 , у розмірі 21200 доларів США, за здійснення розрахунків по договору на надання послуг з оброблення землі належної Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України за 2023 рік, та укладання нового договоруна 2024 рік.
16.04.2024 ОСОБА_7 був затриманий за ст. 208 КПК України.
17.04.2024 старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивувавши клопотання тяжкістю скоєного злочину та даними про особу підозрюваного.
Крім того, на обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий вказав на те, що обставини, що вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 підтверджуються наступними доказами:
- заявою ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення;
- рапортом оперативного працівника про виявлене кримінальне правопорушення;
- листами працівників оперативного підрозділу;
- матеріалами про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом аудіоконтролю особи від 05.04.2024;
- протоколом аудіоконтролю особи від 10.04.2024;
- протоколом аудіоконтролю особи від 10.04.2024;
- протоколом відеоконтролю особи від 10.04.2024;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.04.2024;
- оглядом місця події, а саме приміщення ресторану «Бістро Пекаря» від 16.04.2024, під час якого вилучено неправомірну вигоду - 21200 доларів США;
- протоколом обшуку від 16.04.2024, помешкання за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом обшуку від 16.04.2024, приміщень Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Також слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
17.04.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного у вчиненні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів по 14.06.2024 року, включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, з покладенням відповідних обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що в матеріалах справи є дані про те, що підозрюваний мав тісні зв'язки з іншими підозрюваними та з потерпілим. Підозрюваного затримано безпосередньо після отримання іншими підозрюваними неправомірної вигоди поруч з місцем події злочину.
З огляду на тяжкість підозри інші дані щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважав, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді тримання під варто, з можливістю визначення застави.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Відтак, апеляційним судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається слідчий у клопотанні, доведені прокурором.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Щодо доводів апелянта, що слідчий не надав слідчому судді документальних доказів того, що підозрюваний фактично переховувався від органів досудового розслідування, колегія суддів зазначає, що ризики, які дають достатні підстави, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Разом з цим, колегія суддів наголошує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
А тому, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, щодо скасування ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно вимог КПК України не є безумовними підставами скасування оскаржуваної ухвали та підлягають з'ясуванню під час судового розгляду.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному розмір застави.
Проте, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що визначений слідчим суддею розмір застави для ОСОБА_7 є явно непомірним.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Як встановила колегія суддів, в матеріалах провадження не міститься будь-яких даних, що матеріальні статки ОСОБА_7 можуть обчислюватися в грошовому еквіваленті сумою, яка дорівнює 908 400 гривень. Не приведено таких даних і прокурором в засіданні суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, застава щодо підозрюваного ОСОБА_7 у розмірі 908 400 гривень, є завідомо непомірною для нього та може порушити права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги характер і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , враховуючи дані про його особу, його майновий стан, а також, що на його утриманні перебувають четверо неповнолітніх дітей, 2-х, 7-ми та 12-ти років, один із яких є інвалідом групи А із діагнозом ДЦП та потребує постійного піклування, а також 1 повнолітня дитина, яка є студентом та навчається на контрактній основі, що також перебуває на його утриманні, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір застави до 200 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що у даному випадку буде пропорційним щодо його особи, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючим фактором, який зможе запобігти таким ризикам та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.
Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відтак, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , необхідно задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 червня 2024 року (включно), з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 червня 2024 року (включно).
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 605 600 гривень, що дорівнює 200 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у АДРЕСА_3 , номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_1 , призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , по справі №759/7971/24 в Київському апеляційному суді.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 покласти наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та роботи.
Термін дії, покладених слідчим суддею обов'язків визначити до 14.06.2024 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4