Житомирський апеляційний суд
Справа №278/379/23 Головуючий у 1-й інст. Євген Татуйко
Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.
09 січня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/379/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Горлова Єгора Сергійовича, на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О.,
У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 27 листопада 2021 року уклав з ОСОБА_2 договір позики, за умовами якого надав відповідачці у власність грошові кошти у розмірі 91500 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою 60 % річних. Повернення позики та сплату відсотків ОСОБА_2 зобов'язана була здійснювати щомісячно шляхом внесення грошових коштів готівкою або у безготівковій формі.
В порушення умов договору відповідачка своєчасно не сплачувала кошти, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 146400 грн., яка складається із суми позики у розмірі 91500 грн. та відсотків у сумі 54900 грн.
Окрім того, позивач вважає, що у відповідності до п. 4.1 договору позики ОСОБА_2 зобов'язана сплатити пеню у розмірі 158938 грн.
Враховуючи вищезазначене, просив стягнути з ОСОБА_2 305338 грн. 85 коп.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 305338 грн. 85 коп. та 2442 грн. 71 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі представник відповідачки - адвокат Горлов Є.С., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 137400 грн.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжений та діє до сьогоднішнього дня, тому пеня у спірних правовідносинах підлягає списанню позикодавцем та не може бути стягнута в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням сплаченої суми боргу у розмірі 9000 грн., на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 137400 грн., яка складається із заборгованості за позикою у сумі 91500 грн. та заборгованості зі сплати відсотків у сумі 54900 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2021 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 91500 грн., строком на 12 місяців.
Умовами договору передбачено повернення позики шляхом щомісячних виплат в готівковій або безготівковій формі шляхом зарахування на картку у національній валюті України. Сума щомісячного платежу становить 12200 грн.
Пунктом 1.3 договору визначено, що загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням відсоткової ставки становить 146400 грн., що становить 91500 грн. сума позики, та 54900 грн. процентів за користування позикою, або 60 % річних у процентному значенні.
За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством. При достроковому погашенні позики відсотки не нараховуються, при несвоєчасному поверненні основної суми позики та сплати процентів позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної відсоткової ставки за договором ( 120 % річних) за кожен день прострочення ( пункт 4.1 договору).
На підтвердження факту отримання позики ОСОБА_3 видано розписку.
Як свідчать матеріали справи, позивач визнав ту обставину, що ОСОБА_2 сплатила йому 9000 грн. в рахунок погашення боргу. Доказів того, що відповідачка у встановлений договором строк виконала зобов'язання та повернула суму позики у повному обсязі й сплатила відсотки за користування позикою, суду не надано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором у розмірі 305338 грн. 85 коп., яка складається із суми позики у розмірі 91500 грн., 54900 грн. відсотків за користування позикою, а також пені у розмірі 158938 грн. 85 коп.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Так, за правилами частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
Згідно з частиною другою даної норми на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на виконання умов договору позики передав відповідачці грошові кошти у розмірі 91500 грн.
ОСОБА_2 належним чином не виконувала зобов'язання та не повернула у повному обсязі заборгованість зі сплати позики та відсотків. .
За таких обставин, з урахуванням сплаченої суми у розмірі 9000 грн., на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 137400 грн.
Що стосується стягнення пені, колегія суддів виходить з наступного.
При вирішенні даного спору суд залишив поза увагою ту обставину, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 год. 30 хв. на території нашої держави введено воєнний стан, який триває й досі.
Згідно п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевказані положення закону, на користь позивача слід стягнути пеню, яка нарахована з моменту настання строку повернення позики й до часу введення в Україні воєнного стану, що становить 3569 грн. 75 коп.
Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, - про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Горлова Єгора Сергійовича, задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 27 листопада 2021 року у розмірі 140969 грн. 75 коп. та 1127 грн. 55 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2158 грн. 10 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді :