20 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 505/3188/18
Провадження № 61-2401ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач), інтереси якого представляє адвокат Мотуренко Юрій Анатолійович (далі - адвокат),
на постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 як голови первинної профспілкової організації відповідача - про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і
1. 6 березня 2024 року (згідно з відомостями на поштовому конверті) відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду в частині скасування рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
2. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX)).
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.
4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Але таких відомостей у касаційній скарзі немає.
4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.3. 20 лютого 2024 року введені в дію зміни до статті 14 ЦПК України, внесені Законом № 3200-IX, у частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (пункт 1 розділу ІІ Закону № 3200-IX).
4.4. З огляду на вказане адвокат і відповідач зобов'язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
4.5. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.6. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням заяви з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
4.7. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.8. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказав про наявність або відсутність у нього та відповідача електронних кабінетів. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подав. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів адвокат і відповідач не звільнені, бо останній подав цю скаргу поштою.
5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Проте адвокат у касаційній скарзі не вказав дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та не надав відповідні докази, якщо вони у нього є. Зазначив виключно дату складення повного тексту судового рішення.
6. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Додатками до касаційної скарги адвокат зазначив: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору (для суду); копію довіреності; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копії касаційної скарги для позивача та третьої особи (2 прим.). Разом із копіями касаційної скарги адвокат не подав додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи. Надав їх виключно для суду. Проте ЦПК України не передбачає для відповідача можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Останні мають право висловитися як щодо належності підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача, так і щодо належної сплати судового збору. Більше того, якби особа подала касаційну скаргу та додані до неї матеріали в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з додатками до відповідної скарги.
7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
7.1. 18 січня 2024 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частини постанови, а повне судове рішення склав 29 січня 2024 року. Згідно з відомостями на поштовому конверті відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду 6 березня 2024 року. Проте на описі вкладення у цінний лист на адресу Верховного Суду є відбиток поштового штемпеля, датований 28 лютого 2024 року. Тому відповідач має пояснити суду цю розбіжність, надати відповідне обґрунтування та докази, які підтверджують дату відправлення листа з трек-номером 0103284516927.
8. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
9. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
10. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
11. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат і відповідач мають зареєструвати електронні кабінети, після чого матимуть можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
12. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
13. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення відповідачеві або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її відповідачеві.
Керуючись статтями 14, 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 як голови первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима