Апеляційне провадження № 11-сс/818/560/24 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 642/2099/24 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/642/1294/24
Категорія: у порядку КПК України
27 травня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 62023170020002934 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме - до 17.062024 року, визначено суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, при внесенні якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками, понятими. 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Не погодившись з зазначеною ухвалою слідчого судді в частині визначення розміру застави, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення розміру застави та визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень. В обгрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що при визначенні розміру застави слідчим суддею не в повному обсязі враховано майновий стан підозрюваного та те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Крім того, розмір винагороди збільшується у випадку участі в бойових діях. Вважає, що тільки застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, враховуючи обставини злочину, в якому підозрюється військовослужбовець. Прокурор зазначає, що визначення мінімального розміру застави може спонукати інших військовослужбовців до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень з метою ухилення від військової служби.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного, який покладався на розсуд суду, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023170020002934 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
19.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Відповідно до вимог частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Прокурор оскаржує ухвалу слідчого судді лише в частині визначення розміру застави, необхідність збільшення якої обгрунтовує матеріальним забезпеченням підозрюваного як військовослужбовця та необхідністю попередження вчинення іншими військовослужбовцями аналогічних кримінальних правопорушень. Надаючи оцінку наведеним доводам прокурора, суд апеляційної інстанції виходить з того, що вирішення питання про визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, належить до дискреційних повноважень слідчого судді, суду, який визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. При цьому, відповідно до вимог частини 4 статті 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 КК України, є тяжким. Визначений слідчим суддею розмір застави є мінімальним, з огляду на вимоги пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України та суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його збільшення. З обставин, зазначених у повідомленні про підозру, вбачається, що ОСОБА_7 28.05.2023 самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини та перебував за межами місця служби до 21.06.2023, до моменту добровільного самостійного повернення до тимчасового місця розташування підрозділу військової частини. Зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді встановлено, що ОСОБА_7 має середню освіту, перебуває у цивільному шлюбі, судимості в силу статті 89 КК України не має. Колегія суддів приймає до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, зміст повідомлення про підозру, строк самовільного перебування за межами частини, ризики, які встановлені слідчим суддею, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, та не вбачає достатніх підстав для визначення підозрюваному застави в максимальному розмірі, про що просить прокурор. При цьому, розмір матеріального забезпечення військовослужбовців не є безумовною підставою для визначення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання суду апеляційної інстанції, визначений слідчим суддею розмір застави, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у випадку внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти. У разі порушення підозрюваним процесуальних обов'язків, прокурор не позбавлений звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19.04.2024 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: