Справа № 362/3544/24
Провадження № 1-кс/362/439/24
23 травня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у кримінальному провадженні №12024111140000254 від 08.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 05.08.2019 р. за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік; вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадський робіт на 100 годин, -
23.05.2024 р. до суду звернувся слідчий СВ відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 90 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 90 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 9260-ІХ від 01.05.2023, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023, затвердженого Законом України № 9260-ІХ від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженого Законом України № 3429-IX, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024.
06.04.2024 року у ранковий час (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо) ОСОБА_8 , в ході спілкування запропонував ОСОБА_4 , спільно вчинити крадіжку та на пропозицію ОСОБА_8 , останній погодився, тим самим ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вступили в злочинну змову між собою.
06.04.2024 р. у нічний час доби, близько 22 год. 30 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо) ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, під час дії воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли до одного з під'їздів будинку та піднявшись на дах якого, де за допомого металевих плоскогубців, які вони принесли з собою, шляхом демонтажу, демонтували кабель марки «H07RN-F XTREM 5х2,5», чорного кольору, довжиною 1000 метрів, вартість якого складає 183 190 (сто вісімдесят три тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп., викравши його таким чином.
Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майно розпорядилися на власний розсуд, чим ПП «УМАНЬРЕМБУД 2» завдали матеріальної шкоди на суму 183 190 (сто вісімдесят три тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп., викравши його таким чином.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:
Підозра ОСОБА_4 , підтверджується: протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення гр. ОСОБА_9 , від ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколом огляду місця події від 07.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом огляду від 17.04.2024 р.; протоколом огляду від 17.04.2024 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 , від 19.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 29.04.2024; протоколом огляду відеозапису від 25.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 24.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 , від 25.04.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому на думку слідства й покликаний запобіжний захід, про обрання якого подано клопотання.
Посилання на один або кілька ризиків:
- Перебуваючи без запобіжного заходу, ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- Перебуваючи без запобіжного заходу, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст.177 КПК України.;
Перебуваючи без запобіжного заходу, ОСОБА_4 , може вчиняти інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло в нічний час доби або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачуються.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання її винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в застосуванні запобіжного заходу відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого ОСОБА_4 , злочину, існує реальний ризик залишення ним території Обухівського району, Київської області з метою переховуватися від органів розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно зазначити, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні необхідно зазначити наступне, кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків. Враховуючи, що ОСОБА_4 , достовірно відоме місце проживання свідків, може незаконно впливати на них з метою зміни їх показів.
Застосування застави, особистого зобов'язання та особистої поруки щодо підозрюваної є неможливим оскільки перебуваючи без запобіжного заходу, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків оскільки знає місця їхнього проживання та знає контактні номери телефону.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного.
Заслухавши прокурора, пояснення підозрюваного та її захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111140000254 від 08.04.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (а.с.7).
Слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 23.05.2024 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.69-72).
Підозра ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення гр. ОСОБА_9 , від ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколом огляду місця події від 07.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом огляду від 17.04.2024 р.; протоколом огляду від 17.04.2024 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 , від 16.04.2024; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 , від 19.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 29.04.2024; протоколом огляду відеозапису від 25.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 24.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 , від 25.04.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 , від 25.04.2024.
Вирішуючи вищезазначене клопотання прокурора, слідчого, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно з ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період добина підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного.
Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.
Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Вказана судова практика закріплена листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Так, з матеріалів клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними доказами.
Проте, будь-яких належних, прямих, беззаперечних, фактичних даних та/або доказів, які б свідчили про те що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, - клопотання не містить та в судовому засіданні прокурором не надано.
Зокрема, відсутні відомості про те, що з часу виявлення його протиправних дій до дня розгляду цього клопотання підозрюваний вчинив спроби переховуватися.
Також, немає відповідних заяв потерпілого і осіб, які були допитані у даному кримінальному провадженні в якості свідків, про здійснення з боку ОСОБА_4 тиску на них.
Крім того, в судовому засіданні прокурор не надав доказів на підтвердження можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Прокурор в клопотання просив суд покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, при цьому не надав доказів, що підозрюваний має це житло у власності або у користуванні. Одночасно, у поясненнях ОСОБА_4 від 15.04.2024 р. вказана адреса місця проживання: АДРЕСА_4 . Тобто, до суду не було надано відомостей щодо реального місця проживання підозрюваного, що виключає можливість з'ясувати думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Відповідно до частини третьої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Оскільки, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, - то і відсутні підстави для вирішення питання про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, у зв'язку з тим, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті 194 КПК України, приходжу до висновку про відмову у клопотанні та необхідність зобов'язання підозрюваного прибувати за кожною вимогою до місцевого відділу прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 181, 184, 193, 194, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1