"14" вересня 2010 р. м. Київ К-54943/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.І., Брайка А. І., Рибченка А.О., Федорова М. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 по справі № 2а-726/09 (2-а-726/09/0529)
за позовом ОСОБА_6
до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни, -
У березні 2009 року ОСОБА_6 (далі - позивач) звернулась до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області (далі -відповідач, Управління ПФ) про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та стягнення з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період 2006-2008 років.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 по справі № 2а-726/09 (2-а-726/09/0529), позовні вимоги задоволено частково: визнано бездіяльність Управління ПФ протиправною, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру як дитині війни, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" з 22.05.2008 по 31.12.2008, в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та в позові відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач -ОСОБА_6 відноситься до категорії "діти війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV було внесено такі зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік": виключено п. 17 ст. 77, ст. 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01.01.2006 поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Проте, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не були визнані неконституційними, а тому суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Таким чином з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Разом з тим, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду в березні 2009 року, тобто з пропуском річного строку.
Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з 09.07.2007 по 31.12.2007.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено в такій редакції:
«Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Положення пункту 41 розділу ІІ вказаного Закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни був мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з пп. 7 п. 2.2 ст. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суди дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 по 31.12.2008.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області відхилити.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 по справі № 2а-726/09 (2-а-726/09/0529) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Л.І. Бившева
А.І. Брайко
А.О. Рибченко
М.О. Федоров