Копія
Іменем України
Справа № 2а-1599/09/2770
13.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс": не з'явився,
представник відповідача - Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Севастополі: не з'явився,
представник відповідача - Державної податкової адміністрації у м. Севастополі: Токарева Л.В., довіреність № 665/10/10-053 від 09.06.2010;
представник відповідача - Державної податкової адміністрації у м. Севастополі: Форостяна І.В., довіреність № 667/10/10-053 від 09.06.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 09.11.2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (проспект Ген. Острякова, 155-А, кв. 28, місто Севастополь, 99055)
до Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Севастополі (вул. Кулакова, 56, місто Севастополь, 99011) Державної податкової адміністрації у місті Севастополі (вул. Кулакова, 56, місто Севастополь, 99011)
про визнання дій незаконними
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.11.2009 провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним направлення на перевірку реєстраційний №390/10-26-3 від 11.07.2009- закрито.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Дослідивши зміст позовної заяви, мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, наявність письмових доказів у справі, судова колегія вважає, що висновки суду щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним направлення на перевірку реєстраційний №390/10-26-3 від 11.07.2009, є правильними та обґрунтованими.
При апеляційному перегляді встановлено, що як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом спору є визнання незаконним направлення на перевірку управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Севастополі від 11.07.2009 №390/10-26-3.
Відповідно до частини першої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи та підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що направлення на проведення перевірки від 11.07.2009 №390/10-26-3 не може розглядатися як акт у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, і отже не може бути предметом спору у адміністративному суді, що повністю узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 28.09.2006 у справі №К-7302/06.
Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що під актом слід розуміти прийняте у формі офіційного письмового документу рішення державного чи іншого органу, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин та має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Недоречними визнаються доводи апеляційної скарги про можливість оскарження дій лише щодо факту складання направлення як і самого направлення, яке не встановлює для позивача будь-яких обов'язків діючим законодавством, як спосіб захисту прав, не передбачено.
У даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі в цій частині, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс»не підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.11.2009- залишенню без змін.
Керуючись частиною першої статті 195, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пункту 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.11.2009 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко
Повний текст судового рішення
складено та підписано 19 липня 2010 р.