Справа № 2а-721/10
18 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.
при секретарі Білодід Ю.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ГУПСЗН Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить суд: визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною; визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги за 2007-2009 роки, яка виплачується щорічно до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги за 2007-2009 роки виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та сплатити на користь позивача суму не отриманої разової грошової допомоги за 2007-2008 роки.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він являється учасником бойових дій.
Відповідно до Закону України № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з внесеними змінами Законом України № 367-ХІУ від 25 грудня 1998 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідач в 2007 - 2009 роках виплачував разову грошову допомогу в розмірах значно менших ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: в 2007 році - 280 грн.; в 2008 році - 310 грн.; в 2009 році - 340 грн.
При здійсненні виплати таких сум разової грошової допомоги в 2007 - 2009 роках відповідач виходив з тих міркувань, що: статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, виплачується в розмірі - 280 гривень; в 2008 році пунктом 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема у статті 12 частину п'яту викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 12 березня 2008 року № 183 розмір разової грошової допомоги встановлено 310 грн.; в 2009 році ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009 року встановлено виплату разової грошової допомоги в розмірі 340 грн.
На звернення позивача про проведення перерахунку та здійснення доплати разової грошової допомоги за 2007-2009 роки відповідач відмовив.
Позивач вважає дану відмову протиправною з огляду на наступне.
Що стосується протиправних дій відповідача щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги за 2007, 2008 року, то слід виходити з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення ст. 29 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік», а рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними визнані положення підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зробив висновок та чітко розтлумачив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Зазначеними рішеннями Конституційного Суду України було відновлено право позивача на отримання разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як встановлено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначені рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення (обов'язковість встановлених судом фактів для інших судів, органів державної влади та місцевого самоврядування), що є підставою для проведення перерахунку разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки.
Протиправні дії відповідача щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги за 2009 рік полягають в тому, що за змістом частини 2 статті 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 встановлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» для учасників бойових дій здійснюється у розмірі 340 грн.
За змістом ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22 Конституції України).
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко визначено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а частиною 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Більш того, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні питання щодо розміру виплати разової грошової допомоги в 2009 році застосуванню підлягає ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Це обґрунтовується тим, що згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на отримання 5 мінімальних пенсій за віком. Наявність такого права гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, надання законодавцем права Кабінету Міністрів України, згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлювати розмір державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму не означає, що останній, Постановою Кабінету Міністрів України № 211, встановлюючи розмір разової грошової допомоги на 2009 рік учаснику бойових дій 340 грн., може допустити звуження змісту та обсягу прав, встановлених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити розмір разової грошової допомоги не порушуючи положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і інших законів, якими визначається порядок обчислення мінімальної пенсії за віком.
За змістом статей 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін дор деяких законодавчих актів України», ст.. 54 Закону «Про державний бюджет України на 2009 рік» під час визначення розміру мінімальної пенсії за віком за основу береться прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року. Інших нормативно-правових актів, які би визначали цей розмір або встановлювали інший розмір - немає.
Крім того, за змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по бізробіттю,а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції та законів України.
Зазначене свідчить, що відповідач при нарахуванні разової грошової допомоги позивачеві за 2009 рік діяв всупереч вимогам вищезазначеної конституційної норми, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі й інших законів, якими визначається порядок обчислення мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Також не ґрунтуються на Законі і посилання відповідача на невирішенність питання Міністерством праці та соціальної політики України щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги, в зв'язку з чим у відповідача відсутні кошти для забезпечення виплати разової грошової допомоги у розмірах, встановлених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, які гарантовані мені ст. 46 Конституції України та ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, виходячи з наведеного та з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, якими послідовно в 2007 та 2008 роках відновлювалося право позивача на отримання разової грошової допомоги в розмірі встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач зобов'язаний був провести перерахунок разової грошової допомоги за 2007 і 2008 роки.
Крім того, позивач зазначає, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки дізнався про порушення свого права лише з листа відповідача від 24.12.2009 року, а тому просить поновити цей строк.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд до відома не поставив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується його посвідченням і на нього розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві суму разової грошової допомоги за 2007 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 280 гривень.
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення ст.. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а згідно п. 3 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 29 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Як встановлено в судовому засіданні, що вбачається з листа відповідача, та не оспорюється позивачем, виплата щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня була здійснена в квітні 2007 року в розмірі 280 гривень.
Таким чином, при нарахування та виплаті вказаної допомоги відповідач діяв відповідно до вимог ст.. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а отже його дії були правомірними, а тому в цій частині позову належить відмовити.
Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги за 2008 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві суму разової грошової допомоги за 2008 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнано таким що не відповідає Конституції (неконституційним).
Пунктом 5 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року до спірних правовідносин застосовувались вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як встановлено в судовому засіданні, що вбачається з листа відповідача, та не оспорюється позивачем, виплата щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня була здійснена в квітні 2008 року в розмірі 310 гривень.
Таким чином, при нарахування та виплаті вказаної допомоги відповідач діяв відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,а отже його дії були правомірними, а тому в цій частині позову належить відмовити.
Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги за 2009 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві суму разової грошової допомоги за 2009 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнано таким що не відповідає Конституції (неконституційним).
Пунктом 5 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 року, , тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на отримання учасниками бойових дій щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В подальшому зміни у вказано норму Закону не вносились, а отже позивач в 2009 році мав право на отримання разової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з листа відповідача, направленого позивачеві, останньому в 2009 році виплачено в щорічну разову грошову допомогу в розмірі 340 гривень.
Станом на 5 травня 2009 року мінімальний розмір пенсії за віком склав 498 гривень, а отже суд приходить до висновку, що відповідачем недоплачено позивачеві разову грошову допомогу відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В той же час, враховуючи, що обов'язок по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги в 2009 році було покладено на Управління праці та соціального захисту населення в областях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп та урахуванням фактично виплаченої суми.
Що стосується прохання позивача поновити йому строк звернення до суду, то на день розгляду справи в КАС відсутні умови для відмови в задоволені позову в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, ст.ст. 2, 11, 69, 71, 94, 99, 100, 104, 158-159, 162-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково
Визнати протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 недоплаченої суми разової грошової допомоги за 2009 рік
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп та з урахуванням фактично виплаченої суми.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в місячний термін подати до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звіт про виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направлення копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Суддя С.П.Мельниченко