Р І Ш Е Н Н Я № 2-1860/10
14 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Черкасової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новомосковської міської ради, третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора, про визначення частки у спільному майні та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковської міської ради, ОСОБА_2, третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру за АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку площею 0,1002 га, розташовану в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04.05.1993 року її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у спільну сумісну власність квартиру за АДРЕСА_1, про що отримали свідоцтво на право власності на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої її батько ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину, а саме на грошові внески.
Крім того, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 06.06.2002 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,1002 га, на якій розташована зазначена вище квартира. Земельна ділянка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,1000 га, ведення особистого підсобного господарства 0,0002 га.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позиваки - ОСОБА_3, який залиши заповіт на ім'я ОСОБА_1 і заповів їй усе своє майно.
У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Новомосковської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки не виділені частки співвласників у спільній сумісній власності. Між тим, позивач зазначає, що між її батьками не існувало спору з приводу розміру часток, тому просить суд визначити частки рівними, та визнати за нею право власності на квартиру, що належала її батькам.
В судове засідання позивач не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, одночасно позовні вимоги підтримала, просить задовольнити у повному обсязі.
Представник Новомосковської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
ОСОБА_2 позов визнала, також надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник третьої особи - Новомосковської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.05.1993 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 15).
На підставі ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, таким чином частка кожного співвласника вищезазначеної квартири складає по 1/3 частині квартири.
В судовому засіданні наявність іншого договору щодо спірного майна не встановлена.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України - право власності припиняється у разі смерті власника.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, і єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після її смерті являється ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину (а.с. 13-14), і таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 набув право власності на Ѕ частку квартири за АДРЕСА_1.
Крім того, державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 055978 від 06.06.2002 року стверджується, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1002 га, розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,1000 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,0002 га (а.с. 17). Зазначеним актом стверджується, що до ОСОБА_3, як спадкоємця житлового будинку, перейшло право власності на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що перебувало у спільній сумісній власності.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9), і після її смерті єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, є позивач по справі, що стверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 27-33).
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та мають бути задоволені, тому частки співвласників у праві спільної сумісної власності повинні бути визнані рівними, та за позивачем повинно бути визнане право власності на квартиру АДРЕСА_2, а також, відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України, на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 370, 372, 1216, 1261, 1268-1270, 1225 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_3 рівними в розмірі Ѕ частки вказаної квартири кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не оформив своїх спадкових прав.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1002 га, розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,1000 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,0002 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення.
Суддя О.В. Сорока