28 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/24707/23
Провадження № 51 - 7695 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та скасовано постанову детектива Головного підрозділу Детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджену прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 28 червня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000320000037 від 21 грудня 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на вищевказану ухвалу слідчого судді.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 рокуу зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог, посилаючись на практику Верховного Суду стосовно права на апеляційне оскарження та положення ст. 7 ч. 1 п. 17, ст. 24 ч. 1 КПК України, зазначає, що слідчим суддею постановлена ухвала, яка на його думку, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, а тому суддя апеляційного суду не вправі був відмовити у перевірці її законності.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії ухвал, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (рішення № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року), забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбачений п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції, якому відповідає обов'язок цього суду переглянути по суті справу в спосіб всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів з урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги та перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Рішення, яким завершується розгляд справи, може стати предметом перегляду в суді вищого рівня в апеляційному порядку, і подання апеляційної скарги щодо такого рішення не може бути заборонено законом.
Відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас законом можуть бути встановлені обмеження чи навіть заборони щодо оскарження в апеляційному порядку окремих процедурних судових рішень.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до ст. 392 ч. 3 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ст. 309 ч. ч. 1, 2 КПК України.
За змістом ст. 309 ч. 3 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже процесуальним законом визначено саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді (іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України).
Не передбачена така можливість і ст. 307 ч. 3 КПК України, відповідно до якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 284 ч. 1 п. 9-1 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та скасовано постанову детектива Головного підрозділу Детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджену прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 28 червня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000320000037 від 21 грудня 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, була постановлена згідно з вимогами ст. 306, ст. 307 ч. 2 п. 1 КПК України.
Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до статей 307, 309 КПК України, вказана ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Вищевказане узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17.
Згідно ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Разом з тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Наведене відповідає висновку про застосування норми права сформульованому в ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598 кмо 19), відповідно до якого, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
За таких обставин, апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, врахувавши практику касаційного кримінального суду, закрив апеляційне провадження, належним чином мотивувавши своє рішення.
З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону та відповідає положенням статей 370, 418 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а тому відповідно до вимог
ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурору у кримінальному провадженні необхідно відмовити.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити прокурору першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3