вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
29.05.2024м. ДніпроСправа № 904/2032/16
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", м.Київ
до боржника Державного підприємства Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286)
про визнання банкрутом
Суддя Соловйова А.Є.
ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" подано заяву щодо банкрутства Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286).
Ухвалою суду від 13.12.2016 (суддя Владимиренко І.В.) припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286) та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Андросової В.Є. Введено процедуру санації Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286), на 6 місяців, до 13.06.2017. Призначено керуючим санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Андросову Вікторію Євгенівну (свідоцтво № 1058 від 04.07.2013, адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, а/с 4548).
Ухвалою суду від 29.11.2018 заяву арбітражного керуючого (керуючого санацією) Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України Андросової В.Є. № 01-34/02-32/74 від 15.11.2018 про дострокове припинення повноважень керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" задоволено. Припинено повноваження керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Андросової В.Є. Призначено керуючим санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Савченко Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво №1862 від 05.02.2018, адреса: 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, офіс 29).
Ухвалою суду від 30.06.2021 заявлений Національною академією аграрних наук України 30.06.2021 у справі №904/2032/16 відвід судді Владимиренко І.В., визнано необґрунтованим. Задоволено заяву про самовідвід судді Владимиренко І.В. у справі №904/2032/16. Передано матеріали справи №904/2032/16, для повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2021, на підставі положень ст. 35,38,39 Господарського процесуального кодексу України справу №904/2032/16 передано до провадження судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 05.07.2021 справу №904/2032/16 прийнято до свого провадження суддею Соловйовою А.Є.
Ухвалою суду від 23.04.2024 відкладено судове засідання з розгляду клопотання Національної академії аграрних наук України вих.№14-07 від 26.01.2023, клопотання Фонду державного майна України №10-52-6341 від 16.03.2023 про заміну учасника справи, клопотання Фонду державного майна України №10-52-9874 від 21.04.2023 про закриття провадження у справі №904/2032/16 на 14.05.2024 об 11:20 год. ПОВТОРНО: зобов'язано Фонд державного майна України направити копію пояснення вих.№10-79-7009 від 14.03.2024 на адресу керуючого санацією боржника арбітражному керуючому Савченку В.А., докази направлення надати суду.
14.05.2024 від Фонду державного майна України надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії пояснення Фонду від 14.03.2024 №10-79-7009 на адресу керуючого санацією боржника арбітражному керуючому Савченку В.А.
Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено судове засідання з розгляду клопотання Національної академії аграрних наук України вих.№14-07 від 26.01.2023, клопотання Фонду державного майна України №10-52-6341 від 16.03.2023 про заміну учасника справи, клопотання Фонду державного майна України №10-52-9874 від 21.04.2023 про закриття провадження у справі №904/2032/16 на 18.06.2024 о 10:40 год
15.05.2024 від арбітражного керуючого Савченка В.А. надійшло клопотання вих.№02-02/346 від 14.05.2024, в якому керуючий санацією боржника зазначив, що надані Регіональним відділення Фонду державного майна України документи свідчать про те, що 15.03.2024 Фонд державного майна України направив лист на ім'я Господарського суду Дніпропетровської області що підтверджується формою 107.
Ухвалою суду від 17.05.2024 повторно зобов'язано Фонд державного майна України направити копію пояснення вих.№10-79-7009 від 14.03.2024 на адресу керуючого санацією боржника арбітражному керуючому Савченку В.А., докази направлення надати суду.
28.05.2024 від Фонду державного майна України надійшла заява вих.№10-79-14409 від 28.05.2024 про відвід судді Соловйової А.Є.
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, згідно частини 1 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).
За змістом приписів ч.ч.1-4 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В обґрунтування вказаної заяви про відвід судді Соловйової А.Є. Фонд державного майна України посилається на те, що, вказані в ухвалі від 17.05.2024 пояснення у справі №904/2032/16 з додатками та доказами направлення його Савченку В. А. були відправлені Фондом до суду цінним листом 15.03.2024, та вручені суду 20.03.2024. При цьому, в якості доказу направлення вказаного пояснення керуючому санацією та вручення пояснення йому особисто у с. Затишне, 21.03.2024 суду було надано відповідні докази.
Фонд державного майна України вважає, що ухвала від 17.05.2024 у справі №904/2032/16 свідчить про упередженість судді при розгляді справи, безпідставне затягування суддею розгляду справи, а саме, затягування розгляду клопотань Фонду про заміну учасника у справі та про закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки майже рік на розгляді в Господарському суді Дніпропетровської області перебуває клопотання Фонду державного майна України №10-52-9874 від 21.04.2023 про закриття провадження у справі №904/2032/16 на підставі наявності чинного наказу про приватизацію ДП ДГ «Руно».
Розглянувши заяву Фонду державного майна України про відвід судді Соловйової А.Є., суд зазначає про таке.
Як було зазначено в ухвалі господарського суду від 17.05.2024, наданий Фондом державного майна України разом з клопотанням опис вкладення до цінного листа №0503823632527 свідчить про направлення пояснень у справі №904/2032/16 з додатками на 8 аркушах на ім'я Господарського суду Дніпропетровської області (вулиця Володимира Винниченка, 1 А, Дніпро, 49000).
Роздруківка трекінга листа від 15.03.24 свідчить про те що вказаний лист отримано «Особисто за адресою 49505 м. Дніпро».
Інших доказів направлення копії пояснення Фонду від 14.03.2024 №10-79-7009 на адресу керуючого санацією боржника арбітражному керуючому Савченку В.А. матеріали справи №904/2032/16 не містять.
Разом з тим, суд неодноразово звертав увагу Фонду державного майна України, що адреса офісу Арбітражного керуючого Савченка В.А. - 53201, м. Нікополь, пр-т. Трубників 56/436-1, приміщення ПП «БАСВА», офіс 71.
Проте, навіть подані Фондом разом з заявою про відвід судді Соловйової А.Є. докази направлення пояснення вих.№10-79-7009 від 14.03.2024 арбітражному керуючому Савченку В.А., свідчать про направлення вказаних пояснень не на адресу керуючого санацією, а на адресу боржника Державного підприємства «Дослідного господарства «Руно» Національної академії аграрних наук України» - 52363 Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Центральна 17.
Частиною 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 у справі № 521/1825/21 зазначено, що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, в тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення від 03 жовтня 2019 року у справі «Харченко проти України», № 37666/13, § 6, 7).
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статей 126, 129 Конституції України).
Разом з тим, відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, мотиви, з яких представник Фонду державного майна України просить відвести суддю Соловйову А.Є. від розгляду справи зводяться до тривалості розгляду справи та незгоди заявника із процесуальними діями судді.
Суд звертає увагу, що незгода з ухваленими судовими рішеннями не є підставою для виникнення сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді відповідної справи.
Доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р. Європейський суд з прав людини зауважив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Господарський суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Враховуючи викладене, оскільки заява про відвід судді не містить посилань на належні і допустимі докази, які б підтверджували обставини, що викликають сумнів щодо неупередженості судді Соловйової А.Є. при розгляді даної справи, заявлений 28.05.2024 Фондом державного майна України відвід судді Соловйової А.Є. від розгляду справи №904/2032/16 слід визнати необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заявлений 28.05.2024 Фондом державного майна України відвід судді Соловйової А.Є. від розгляду справи №904/2032/16 визнати необґрунтованим.
Передати матеріали справи №904/2032/16, в якій заявлено відвід судді Соловйовій А.Є., для розгляду даного відводу складом суду, визначеному у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 29.05.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя А.Є. Соловйова