Справа №463/4614/24
Провадження №1-кс/463/4119/24
27 травня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про злочин від 21.05.2024.
Скаргу мотивує тим, що, нею, ОСОБА_3 21.05.2024 скеровано на електронну поштову адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові - sdz@lv.dbr.gov.ua, заяву про вчинення злочину за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 та ч. 5 ст. 426-1 КК України. Станом на момент подання даної скарги вимоги не виконані: не внесено відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не розпочато досудове розслідування та не надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи наведене вважає, що органом досудового розслідування порушено вимоги ст.214 КПК України. Тому просить зобов'язати посадову особу ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР за її заявою про злочин від 21.05.2024.
В судове засідання заявник не з'явилася. Разом з тим нею подано заяву про слухання справи у її відсутності та просила таку задовольнити.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів. Як передбачено ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, принципи верховенства права та законності застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Він звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, якою сформовано критерії визначення розумності процесуальних строків у кримінальному провадженні, зокрема, Рішення ЄСПЛ у справі "Кениг проти Федеративної республіки Німеччини". Відповідно до п. 99 цього рішення: "розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи. Однак, затримки, викликані труднощами справи самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду.
Слідчий ДБР на розгляд скарги не з'явився, заперечення проти скарги не скерував, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто Кримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.
Обов'язок слідчого і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала про зобов'язання вчинити певну дію.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 21.05.2024 скеровано на електронну поштову адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові - sdz@lv.dbr.gov.ua, заяву про вчинення злочину за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 та ч. 5 ст. 426-1 КК України. Відповідно станом на момент розгляду даної скарги відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування внесенні не були. Окрім цього внесення відомостей в ЄРДР за вказаною заявою про кримінальне правопорушення ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги. Обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК України.
Згідно ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене вважаю, що скарга підлягає до задовлення.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 284, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену посадову особуТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 21.05.2024 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати з приводу даних обставин досудове розслідування та надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1