Справа № 127/4462/24
Провадження № 33/801/483/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач: Панасюк О. С.
27 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. за те, що 05 лютого 2024 року о 01 год 30 хв. по вул. Р. Скалецького, 70, у м. Вінниці він керував транспортним засобом марки «Volkswagen Т4», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат - 0,31 проміле, а також у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» (далі - КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР), висновок № 0156, результат: 0,36 проміле, 0,34 проміле.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2024 року, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять допустимих доказів його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Зазначав про те, що ні поліцейські, ні працівники медичного закладу не пред'явили йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735). В порушення вимог цієї ж інструкції безперервність відеозапису події судом першої інстанції не перевірялась. Також вказував на порушення порядку застосування газоаналізатора в закладі охорони здоров'я, які свідчать про недійсність результатів тестування.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 383577 від 05 лютого 2024 року що 05 лютого 2024 року о 01 год 30 хв. по вул. Р. Скалецького, 70, у м. Вінниці ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Т4», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат - 0,31 проміле, а також у КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, висновок № 0156, результат: 0,36 проміле, 0,34 проміле.
Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Згідно з результатами проведення відбору повітря з порожнини рота за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» вміст спирту у видихуваному повітрі становив 0,31 проміле.
Відповідно до висновку № 0156 КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат: 0,36 проміле, 0,34 проміле.
Події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються відеозаписами з боді-камери поліцейських, які є одними із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, які суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис є доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, а тому суд правильно взяв їх до уваги.
Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд не бачить підстав не довіряти вищезазначеним доказам, оскільки вони не спростовані матеріалами справи, в тому числі і доводами апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ні поліцейські, ні працівники медичного закладу не пред'явили йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що є порушенням Інструкції № 1452/735, на увагу не заслуговують, тому що відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, якої ОСОБА_1 ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у закладі охорони здоров'я перед проведенням огляду на стан сп'яніння не висував.
Будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як про це зазначається в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи, на які посилається заявник, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк