Справа № 184/1611/22
Провадження № 1-кп/0182/175/2024
Іменем України
23.05.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12022041360000284 від 07.09.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочину за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також обвинувачений законних джерел доходу не має, заробляє на життя вчиняючи корисливі злочини. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі 12.02.2022 після відбуття покарання за корисливі, 06.09.2022 вчинив крадіжку кабелів зв'язку, за що 16.09.2022 підозрюваному ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого і цього ж дня, 16.09.2022 вчинив грабіж.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, запевняв суд, що переховуватись не буде.
4.Захисник - адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.
7.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
8.Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
9.Щодо обґрунтованості підозри, діянням обвинуваченого ОСОБА_3 надана правова кваліфікація передбачена ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України. Тобто у вчиненні тяжких злочинів.
10.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
11.Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
12.За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
13.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема, строком не більш ніж на 60 днів, до 29 травня 2024 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
14.В обґрунтування поданого клопотання щодо продовження строку тримання під вартою прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати заявлені та попередньо підтверджені судом ризики, а саме ризик переховування від суду, незаконно впливати на свідків, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
15.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
16.Суд враховує те, що обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення умисного тяжкого злочину, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
17.При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
18.Суд також враховує спосіб життя та репутацію обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного джерела доходу, тому вважає, що продовжує існувати ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
19.Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику впливу на свідків, то обґрунтування носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування до суду не надано, а також вони вже допитані в судовому засіданні. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як недоведений.
20.Судом також враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, обвинуваченим та його захисником не надано жодного належного доказу, який свідчив про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.
21.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
22.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
23.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.
24.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.
Керуючись статтями 177, 178, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 20 липня 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп.
4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються такі обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 27.05.2024.
Суддя: ОСОБА_1