головуючого - судді
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Колесниченка О.В.
розглянула у судовому засіданні 15 листопада 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Запоріжжя,
судимого 15 червня 2004 року за ч. 2 ст. 185 КК України
на 3 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75
КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 жовтня 2005 року у м. Запоріжжі за попередньою змовою з ОСОБА_3 проник у перукарню по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 вартістю 11 718 грн.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину і правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилається на безпідставне застосування ст. 69 КК України. Зазначає, що у вступній частині вироку невірно вказано по батькові засудженого (ОСОБА_4 замість ОСОБА_1).
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
Застосовуючи до ОСОБА_1 ст. 69 КК України, суд урахував пом'якшуючи його вину обставини, які на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: засуджений щире розкаявся, організатором злочину не являвся, на досудовому слідстві й у суді давав послідовні визнавальні показання, чим сприяв установленню істини у справі, характеризується позитивно, частково відшкодував матеріальну шкоду.
Разом із тим, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 вину визнав частково, збитки ним не відшкодовувалися, потерпілому лише була повернута частина вилученого у засудженого майна. Судом також не дана належна оцінка тому, що злочин, за який засуджено ОСОБА_1, відноситься до категорії тяжких, вчинений ним у період іспитового строку, призначеного йому судом за попереднім вироком, яким він також був судимий за корисливий злочин.
Тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого і є занадто м'якім.
Крім того, судом у вступній частині вироку невірно вказано по батькові засудженого - ОСОБА_4 замість ОСОБА_1.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення, визнаного доведеним судом першої інстанції, прийняти рішення, яке б відповідало вимогам кримінального закону.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати й направити справу на новий судовий розгляд.
Верещак В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.