у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2007 року щодо ОСОБА_1
Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 лютого 2007 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця м. Конотопа Сумської області, жителя м. Херсона, раніше судимого 04.05.2005 року за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком 1 рік, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 04.05.2005 року і визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком 1 рік.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. У решті вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим й засуджено за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 листопада 1990 року аліментів на утримання свого неповнолітнього сина на користь його матері ОСОБА_2, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 1 грудня 2005 року у сумі 3 251 грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий апеляційний розгляд з мотивів неправильного застосування судом кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційний суд, призначаючи покарання із застосуванням ст. 75 КК України, всупереч вимогам ст.77 КК України, безпідставно звільнив засудженого і від додаткового покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Сорокіної О.А., яка частково підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованими, і у касаційному поданні не заперечуються.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану шкоду в повному обсязі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 50). Ці пом'якшуючі покарання обставини апеляційний суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, і, з урахуванням думки потерпілої про обрання засудженому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, дійшов вірного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Таким чином, рішення апеляційного суду про звільнення засудженого від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з випробовуванням із застосуванням ст. 75 КК України належним чином мотивовано.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування вироку внаслідок м'якості призначеного йому покарання.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків судом першої інстанції до покарання, призначеного за новим вироком, помилково приєднано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком один рік, призначене за попереднім вироком від 4 травня 2005 року, оскільки, як убачається з повідомлення кримінально-виконавчої інспекції Дніпровського району міста Херсона, це додаткове покарання засуджений уже повністю відбув 19 травня 2006 року (а.с. 75).
З урахуванням викладеного, не вбачаючи підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного засудженому покарання, колегія суддів вважає за можливе виправити зазначену помилку шляхом виключення рішення суду про призначення ОСОБА_1 за сукупністю вироків зазначеного додаткового покарання. Оскільки ця помилка суду першої інстанції не була виправлена апеляційним судом, підлягає зміні й ухвала апеляційного суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити рішення суду про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік.
У решті ці судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Таран Т.С. Глос Л.Ф.