головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Таран Т.С.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні у м.Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 січня 2007 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, інваліда 2-ї групи, раніше не судиму,
засуджено за ч.2 ст.125 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, а також на неї покладені обов'язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3172 гривні 96 копійок матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 січня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 10.04.2006 р., близько 19 години, перебуваючи на своєму подвір'ї по АДРЕСА_1 Добровеличківського району Кіровоградської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою помсти, кинула каменем в ОСОБА_3, яка знаходилась на власному подвір'ї, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми на відкритій частині чола справа, які в сукупності відносяться до категорії легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 незаконними та упередженими, оскільки судом невірно встановлені фактичні обставини справи, а винність ОСОБА_1 у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень не доведеною. З цих підстав просить судові рішення щодо неї скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про те, що касаційна скарга захисника ОСОБА_2, як необгрунтована, не підлягає до задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_2підлягає частковому задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - зміні.
Відповідно до ст.398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Як видно зі змісту касаційної скарги захисника, він оскаржує фактичні обставини справи, що не є предметом розгляду касаційної інстанції, а тому колегія суддів виходить з фактичних обставин вчинення злочину, встановлених судом.
Порушень кримінального чи кримінально-процесуального закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не виявлено.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_1 суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення кримінального закону.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи.
Відповідно до ч. 3 ст.61 КК України покарання у виді обмеження волі до інвалідів другої групи не застосовується.
Оскільки вироком ОСОБА_1 призначено покарання із застосуванням положень ст.75 КК України, а інше, передбачене в санкції ч.2 ст.125 КК України, покарання з урахуванням вимог ст.397 КПК України їй не може бути призначене, то на підставі ст.48 КК України та ст.7 КПК України її слід звільнити від призначеного судом покарання.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів -
касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити - на підставі ст.48 КК України та ст.7 КПК України, звільнити її від призначеного судом покарання за ч.2 ст.125 КК України, в зв'язку зі зміною обстановки.
У решті вирок суду залишити без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кармазін Ю.М. Таран Т.С.