Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - Паневіна В.О.,
суддів - Кармазіна Ю.М. та Таран Т.С.,
за участю прокурора - Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 9 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України, житель м.Полтави, раніше не судимий,
засуджений за ст.367 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт. На підставі п.»б» ст. 1 Закону України “Про амністію» від 31.05.2005 року від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнений;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянин України, житель м.Полтави, судимий 25 січня 2005 р. за ст.396 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі,
засуджений за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_2звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянин України, житель с.Гора Полтавського району Полтавської області, не судимий відповідно до ст.89 КК України,
засуджений за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, громадянин України, житель с.Рибці Полтавського району, судимий -
24.11.1980 р. за ст.ст.93 п.»в», 222 ч.3,17-117 ч.2,42 КК України на 10 років позбавлення волі;
21.09.1990 р. за ст.141 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
25.01.1996 р. за ст.ст.194 ч.2, 43 КК України на 3 роки позбавлення волі,
засуджений за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_4 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, громадянин України, житель м.Полтави, раніше не судимий,
засуджений за ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_5 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, громадянин України, житель м.Полтави, раніше не судимий,
засуджений за ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_6 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, громадянин України, житель м.Полтави, судимий 19.06.1995 р. за ст.141 ч.2, ст.142 ч.2, ст.222 ч.3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 18.07.2001 р.,
засуджений за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_7 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження, громадянин України, житель с.Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, раніше не судимий,
засуджений за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_8 звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись до цих органів на реєстрацію;
У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, працюючи директором ТОВ “Нектар», як службова особа, на яку покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, що полягали у здійсненні керівництва виробничою діяльністю товариства, неналежно віднісся до своїх функціональних обов'язків, а саме: не контролював належним чином роботу своїх підлеглих, яка полягала у використанні орендованого ТОВ “Нектар» автотранспорту, що потягло його безконтрольне використання і завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави.
ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7визнані винними у тому, що вони, 5 жовтня 2003 року, після 21 години, за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами, маючи умисел на крадіжку чужого майна, на автомобілях марки “Краз 260АЦ» під керуванням ОСОБА_2, “Камаз» з напівпричепом-цистерною без номера під керуванням невстановленою слідством особою, “Краз» з причепом-цистерною під керуванням ОСОБА_8 прибули до магістрального нафтопродуктопроводу ГПУ “Полтавагазвидобування», розташованого на відстані 1 кілометра на південь від с.Олексіївка Машівського району Полтавської області, приєднали шланги до саморобного пристрою - “врізки» на магістральному нафтопродуктопроводі і заповнили газовим конденсатом цистерни автомобілів марки “Краз 260 АЦ» об'ємом 10 куб.м. та “Камаз» об'ємом 18 куб.м. Під час вчинення крадіжки газового конденсату зазначені особи були затримані співробітниками УСБУ в Полтавській області, інші невстановлені слідством особи з місця події зникли.
Таким чином ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7вчинили замах на викрадення газового конденсату в кількості 28 куб.м. на загальну суму 3942,68 грн., але злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з направленням справи на новий судовий розгляд в зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, ці та інші вимоги кримінально-процесуального закону судом при розгляді даної справи дотриманні не були, обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були розглянуті поверхово, докази належним чином не дослідженні, оскільки значна частина доказів взагалі не досліджувалась і не отримала будь-якої оцінки, інша частина доказів досліджена з порушення встановленого законом порядку.
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувався в організації та пособництві замаху на таємне викрадення газового конденсату в особливо великому розмірі - в кількості 96 куб.м. на загальну суму 74976 грн., за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ООСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.ч.3,5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України, а ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - в замаху на викрадення тієї ж кількості газового конденсату за попередньою змовою групою осіб і в особливо великому розмірі. В обґрунтування цих висновків досудовим слідством надано відповідні докази.
За вироком суду дії ОСОБА_1 було перекваліфіковано на ст.367 ч.1 КК України, а інших засуджених - на ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Таке рішення суд прийняв, дослідивши вибірково лише незначну частину доказів. Більша частина доказів, які наданні суду у 13 томах матеріалів справи, зокрема - показання більше 60 свідків, письмові та речові докази, на яких ґрунтувалось обвинувачення зазначених осіб у вчиненні замаху на викрадення майна в особливо великому розмірі і дослідження яких могло істотно вплинути на висновки суду щодо доведеності вини підсудних та правильність кваліфікації їх дій, суд не досліджував.
Ст.257 КПК України передбачено, що під час судового розгляду справи суд зобов'язаний безпосередньо дослідити всі докази: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Лише після дослідження всіх доказів суд, відповідно до ст.334 КПК України, може посилатись на них у вироку на обґрунтування своїх висновків щодо доведеності вини кожного з засуджених, так само, суд зобов'язаний навести мотиви, з яких відкидає інші докази по справі.
Ці вимоги закону судом також не дотриманні.
Суд не погодився з обвинуваченням, пред'явленим підсудним в ході досудового слідства, і перекваліфікував дії всіх засуджених. Однак докази, надані досудовим слідством в обґрунтування своїх висновків щодо розміру та вартості викраденого майна, ролі кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, суд не дослідив і не навів жодних мотивів, з яких відкинув значну частину доказів по справі.
Крім того, обґрунтовуючи свої висновки, суд посилався у вироку на показання осіб, яких було допитано в судовому засіданні, зокрема - всіх засуджених та свідків. Однак, ці показання за змістом відрізняються від показань зазначених осіб, що викладенні в протоколі судового засідання. Будь-які дані про те, що в ході судового слідства досліджувались інші показання зазначених осіб, в протоколі судового засідання відсутні.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке суд знайшов доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним.
Такі вимоги закону судом теж не дотримано.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 на ч.1 ст.367 КК України, суд не сформулював його обвинувачення за цим законом, не зазначив місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форми вини і мотиви злочину. Судом порушені також вимоги ст.57 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 у виді виправних робіт, оскільки не встановлено розмір відрахування із його заробітку на користь держави.
Зазначенні порушення вимог кримінально-процесуального та кримінального закону є істотними, оскільки ставлять під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо винності засуджених та правильності кваліфікації їх дій, а відтак - законність і обґрунтованість вироку. Тому вирок суду необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід усунути зазначенні в мотивувальній частині ухвали неповноту та неправильність судового розгляду справи, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, всі докази дослідити у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, дати їм належну оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законний та обґрунтований вирок.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.
Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 9 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Судді :
Паневін В.О. Кармазін Ю М. Таран Т.С.