головуючого
- Паневіна В.О.,
суддів за участю прокурора
- Кармазіна Ю.М. і Таран Т.С., - Пересунька С.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Київського районного суду м.Донецька від 14 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.121 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 339,5 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінений, за ч.1 ст.121 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 звільнено з випробуванням, якщо протягом іспитового строку 1 рік він не вчинить нового злочину та виконає обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 1 жовтня 2005 року близько 5 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в фойє нічного клубу “Галактика», що по вул.Товарній, 18 у м.Донецьку, під час раптово виниклої сварки, на грунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2, умисно наніс йому один удар скляною пляшкою у ліву частину голови, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров¢я, а також різану рану лівої бокової поверхні шиї, що відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, та потягло непоправне знівечення обличчя.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання та залишення без зміни вироку Київського районного суду м.Донецька від 14 вересня 2006 року.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які були належно дослідженні та оцінені судом у їх сукупності і детально викладенні у вироку.
Фактичні обставини вчинення злочину, винність ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційному поданні не заперечується.
Однак, апеляційний суд не дотримався вимог ст.65 КК України про те, що при призначенні покарання, крім іншого, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючи покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі та звільняючи його від відбування цього покарання на підставі ст.75 КК України, апеляційний суд врахував лише обставини, що характеризують особу засудженого до вчинення ним злочину, вказавши, що ОСОБА_1 раніше не судимий і позитивно характеризується.
Інші обставини, зокрема: тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час та після вчинення злочину, його ставлення до цього, судом дослідженні не були і при призначенні покарання не враховані.
Судом не враховано, що злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким, вчинений засудженим у стані алкогольного сп¢яніння. У матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що засуджений усвідомив протиправність своєї поведінки, щиро покаявся і намагається усунути або зменшити негативні наслідки, заподіянні злочином.
Як убачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства ОСОБА_1 намагався ухилитись від слідства та суду, у зв'язку з чим йому було обрано більш суворий запобіжний захід - арешт. Засуджений не відшкодував потерпілому заподіяну шкоду навіть частково і не намагався в інший спосіб надати йому допомогу.
Усім цим обставинам апеляційний суд оцінки не дав. Тому рішення апеляційного суду про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства слід вважати необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам ст.65,75 КК України, у зв'язку з чим ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Якщо при новому апеляційному розгляді справи обсяг обвинувачення не зміниться або не буде встановлено інших обставин, які у відповідності до вимог закону можуть вплинути на висновки суду щодо виду та міри покарання, то призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України слід вважати невиправдано м'яким.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду у іншому складі суддів.
Судді :
Паневін В.О. Кармазін Ю.М. Таран Т.С.