ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
15.11.2007 р. № 4/46
За позовомКиївського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Денталком»
Простягнення заборгованості в розмірі 2 668,95 грн.
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Камінська Т.О.
Представники:
Від позивача Поліщук С.А., Даховий О.С.
Від відповідачаНе прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.11.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 16.11.07.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Відповідача 2 565,00 грн. адміністративно-господарської санкції та 103,95 грн. пені.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/46.
15.11.07 у судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачам не сплачені штрафні санкції у розмірі та порядку передбаченому статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»за невиконання у 2006 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього закону.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності Відповідача до суду не надходило. Судові виклики, направлені на адресу Відповідача повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку про ненаходження Відповідача, за вказаною адресою. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження Відповідача вказано, 02002, м. Київ вул. М. Раскової, 15, зазначена адреса співпадає з адресою Відповідача вказаною у позовній заяві. Інформації щодо зміни місцезнаходження Відповідач до державного реєстратора не надав.
Враховуючи наведене, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим.
Дослідивши матеріали справи, суд
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності-інвалідів" (далі - Закон) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно частини 6 статті 20 Закону фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.
Відповідно до статті 19 Закону (в редакції Закону № 204/94-ВР від 14.10.1994) місцеві Ради спільно з підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду України соціального захисту населення України щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Частиною 2 статті 19 Закону передбачено, що нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, визначаються для всіх підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) у розмірі не менше 4 % від загальної кількості працюючих; якщо працює від 15 до 25 чоловік -встановлюється норматив у кількості 1 робочого місця.
Статтею 20 Закону (в редакції Закону № 204/94-ВР від 14.10.1994) встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 № 1767 (із змінами та доповненнями, далі -Порядок) суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з звіту про зайнятість інвалідів за 2006 рік, наданого Відповідачем 01.03.07 до Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 10 осіб. Працюючих інвалідів 0; Кількість інвалідів, які повинні працювати 1. Таким чином Відповідач самостійно підтвердив невиконання нормативу по створенню робочих місць по працевлаштуванню 1 інваліда.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 № 314 (діяла у 2006 році, але на даний час втратила чинність), підприємства повинні були розробляти заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до довідки Дніпровського районного центру зайнятості № 2127/24 від 30.05.07, Відповідач у 2006 році звітів по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»з вакансіями для інвалідів не надавав.
Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" чітко та в імперативній формі встановлений законодавцем норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, який не потребує додаткового його підтвердження та встановлення будь-якими іншими органами шляхом прийняття рішень чи інших актів органів державної влади з цього питання.
Таким чином незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити робочі місця для інвалідів та ввести їх в дію шляхом працевлаштуванням інвалідів, вони сплачують штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство (об'єднання), установа, організація або дотримується нормативу, або сплачує певну суму до Державного бюджету України.
У рядку 06 звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, поданого Відповідачем самостійно зазначену суму адміністративно господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 2565,00 грн.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до розрахунку нарахування пені, поданого Позивачем та перевіреного судом, розмір пені складає 103,95 грн.
Відтак, наданий позивачем розрахунок розміру позовних вимог у сумі 2 668,95, з яких 2565,00 грн. штрафних санкцій та 103,95 грн. пені є обґрунтованим.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 172 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денталком»(м. Київ вул. М. Раскової, 15, код ЄДРПОУ 22970147, р/р 2600430019928 перша Київська філія ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637) до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01 заборгованість у розмірі 2668,95 грн. у тому числі 2565,00 грн. адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік та 103,95 грн. пені.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя Вовк П.В.