ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
02.10.2007 р. № 8/33
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»
До відповідача : Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0007162307/0-73283 від 27.12.2006р., № 0007162307/1-01449 від 28.02.2007р., № 0007162307/2-21056 від 08.05.2007р., № 0007162307/3-31447 від 16.07.2007р.
Представники сторін:
Від позивача : Кушнір В.М. за дор. від 04.09.2007 р.
Від відповідача : Кириленко М.Є. за дор. № 9883/12 від 30.08.2007 р.
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0007162307/0-73283 від 27.12.2006р., № 0007162307/1-01449 від 28.02.2007р., № 0007162307/2-21056 від 08.05.2007р., № 0007162307/3-31447 від 16.07.2007р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні позапланової комплексної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності станції Дарниця Південно-Західної залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року було зроблено хибний висновок та прийнято помилкове рішення щодо заниження станцією Дарниця податкового зобов'язання по сплаті земельного податку на суму 132700,12 грн. та штрафних санкцій на суму 66350,06 грн., що в сумі складає 199050,18 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, не погоджується з позовними вимогами, вважає, що дії ДПІ по нарахуванню суми земельного податку та штрафних санкцій у розмірі 199050,18 грн. є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству. Оскільки позивачем було неправомірно застосовано пільгову ставку земельного податку, передбачену ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податкового зобов'язання по земельному податку за друге півріччя 2005 року та перше півріччя 2006 року на загальну суму 132700,12 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до наступних висновків.
На підставі направлення від 30.11.2006р. №1655, виданого ДШ у Дарницькому районні м. Києва., проведена позапланова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності станції Дарниця Південно-Західної залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р. За результатами документальної перевірки інспектором-ревізором був зроблений висновок та прийнято рішення щодо заниження станцією Дарниця податкового зобов'язання по сплаті земельного податку на суму 132700,12 грн. та штрафних санкцій на суму 66350,06 грн., всього 199050,18 грн.
Позивач в порядку передбаченому п.5.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року в порядку адміністративного узгодження податкового зобов'язання станція Дарниця ДТГО „Південно-Західна залізниця" не погоджуючись з висновками та рішенням інспектора-ревізора ДПІ у Дарницькому районі, викладеними в акті перевірки від 25.12.2006р. № 4268-23/7-01069726, податкових повідомленнях-рішеннях від 27.12.2006р. № 0007162307/0-73283 , від 28.02.2007р № 0007162307/1-01449, № 0007162307/2-21056, від 16.07.2007р. № 0007162307/3-31447, оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
В задоволенні скарг позивача на прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення в межах процедури адміністративного оскарження податковими органами було відмовлено.
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта № 4268-23/7-01069726 від 25.12.2006 року «Про результати виїзної позапланової перевірки, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Станції «Дарниця»Південно-Західної залізниці (код 01069726)за період з 01.07.2005 по 30.06.2006», в якому зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання по земельному податку за друге півріччя 2005 року та перше півріччя 2006 року на загальну суму 132700,12 грн.
Висновки акта перевірки співпадають з доводами відповідача, викладеними у запереченнях проти позову, та мотивовані тим, що розбіжність між даними позивача та даними перевірки щодо нарахування земельного податку виникла внаслідок неправомірного застосування позивачем пільгової ставки земельного податку в розмірі 25 % від суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», як за землі залізниць.
Відповідач зазначає, що відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок виданих Головним управлінням земельних ресурсів Станція Дарниця ДТГО «ПЗЗ»використовує земельні ділянки загальною площею 706756,39 кв.м. (землі залізниці) та 172801,94 кв.м. (землі транспорту і зв'язку).
На думку відповідача, земельний податок за ставкою, передбаченою ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», може застосовуватись лише до площе земельних ділянок у розмірі 706756,39 кв.м, визначених як землі залізниць; земельний податок з площі земельних ділянок 172801,94 кв.м., визначених як землі транспорту і зв'язку, повинен стягуватись на загальних підставах та в повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного закону.
З висновками відповідача суд не може погодитися, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що Станція «Дарниця»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»у якості платника земельного податку перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м. Києва (за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок).
За період, що перевірявся, позивач нараховував і сплачував земельний податок, зокрема на земельні ділянки (кадастровий №№ 63:698:065, 90:140:055, 63:698:063, 63:698:073, 63:323:084, 63:698:064, 63:324:042, 63:698:062, 63:698:066), що розташовані за адресою : м. Київ, Дарницький район, із застосуванням пільгової ставки у розмірі 25 % від суми земельного податку як за землі залізниць.
Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі реакційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України).
Ч. 1 ст. 67 Земельного Кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
Ст. 68 Земельного Кодексу України, передбачає, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996 № 273/96 зі змінами і доповненнями землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного Кодексу України та Закону України «Про транспорт».
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про транспорт»від 10.11.1994 року № 232/94-ВР зі змінами і доповненням встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Таким чином, наведеними положеннями Земельного Кодексу України та Законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»встановлено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.
Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII із змінами та доповненнями.
Так статтею 2 вказаного закону передбачено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, така оцінка проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсам за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 4 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою встановленою Головною державною інспекцією України, щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Земельні ділянки відповідно до довідок Головного управління земельних ресурсів КМДА про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 06.05.2005 року № Ю-33309/2005 (кадастровий № 63:698:065), від 06.05.2005 року № Ю-33292/2005 (кадастровий № 90:140:055), від 06.05.2005 року № Ю-33308/2005 (кадастровий № 63:698:063), від 06.05.2005 року № Ю-33274/2005 (кадастровий № 63:698:073), від 06.05.2005 року № Ю-33291/2005 (кадастровий № 63:323:084), від 06.05.2005 року № Ю-33307/2005 (кадастровий № 63:698:064), від 06.05.2005 року № Ю-33258/2005 (кадастровий № 63:324:042), від 06.05.2005 року № Ю-33275/2005 (кадастровий № 63:698:062), від 06.05.2005 року № Ю-33310/2005 (кадастровий № 63:698:066) за функціональним використанням віднесені до земель транспорту та зв'язку. При обчисленні земельного податку (у розмірі 25 % від суми цього податку) позивачем взято базову вартість одного кв.м. землі, зазначену у довідках Головного управління земельних ресурсів КМДА.
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»створене відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засновано на державній власності, належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезень пасажирів і вантажу у визначеному регіоні транспортної мережі, до складу якої без статусу юридичної особи входить Станція «Дарниця».
Згідно наданої до справи довідки Головного управління статистики № 3512 основним видом діяльності Станції «Дарниця»є функціонування інфраструктури залізничного транспорту.
Станція «Дарниця»є складовою частиною залізниці, отже, всі земельні ділянки, на якій вона розміщена, відносяться до земель залізничного транспорту та мають правовий статус земель залізниць.
Ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Податок за земельні ділянки, надані для Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 та ч. 2 цієї статті (ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до п. 2.1 Рішення Київської міської Ради «Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва»від 27.04.2000 року № 104/825 плата за землі залізниць справляється у розмірі 25 % від суми земельного податку, обчисленого як 1 % від середньої базової вартості одного кв.м. по місту, без врахування локальних коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що всі земельні ділянки, на яких розташована об'єкти Станції «Дарниця»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», відносяться до земель залізничного транспорту, тому позивач правомірно обчислював земельний податок в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», а висновки відповідача щодо невірного нарахування позивачем земельного податку суд вважає помилковими.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на підтвердження правомірності своїх рішень відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, необхідно визнати недійсними податкові повідомлення -рішення № 0007162307/0-73283 від 27.12.2006р., № 0007162307/1-01449 від 28.02.2007р., № 0007162307/2-21056 від 08.05.2007р., № 0007162307/3-31447 від 16.07.2007р.
Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з відповідного місцевого державного бюджету України, тобто судові витрати підлягають відшкодуванню з місцевого державного бюджету України..
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0007162307/0-73283 від 27.12.2006р., № 0007162307/1-01449 від 28.02.2007р., № 0007162307/2-21056 від 08.05.2007р., № 0007162307/3-31447 від 16.07.2007р. недійсними
3. Судові витрати присудити на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця»за рахунок місцевого державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяО.Є. Пилипенко