ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.11.2007 р. № 29/21-8/61
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом Дочірнього підприємства «Ресторан Конкорд»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання дій протиправними та нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003352610/0 від 08.11.2004 року
Представники сторін:
Від позивача : Кушнарчук Л.Є. за дор. від 18.12.2006 р.
Від відповідача : Гучок В.В. за дор. № 1428/9/10-114 від 25.04.2007 р.
Пред'явлені позовні вимоги про визнання дій протиправними та нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003352610/0 від 08.11.2004 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2005 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2005 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2007 року рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва..
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що акт документальної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, був складений без фактичного проведення працівниками податкового органу документальної перевірки за місцезнаходженням ДП «Ресторан Конкорд», чим було порушено п. 11 ст. 11 Закону України «про державну податкову службу в Україні». Також позивач наголосив на тому, що ним не були порушені п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки облік товарних запасів ведеться підприємством відповідно до чинного законодавств, на підприємстві наявні усі первинні документи щодо обліку товарних запасів: накладні, сертифікати та ін.., фактична кількість товарних запасів відповідає даним обліку на підприємстві.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що співробітниками УДСБЕЗ ГУМВС України у місті Києві на підставі п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»та «Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю»було проведено перевірку позивача за результатами якої був складений акт перевірки від 05.11.2004 року. Відповідач зазначив, що в ході перевірки зокрема встановлено, що позивачем при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями на місці такої реалізації не ведеться облік товарних запасів у встановленому законодавством порядку та не супроводжується передбаченими законодавством документами. Перелік таких напоїв перераховується в «Описі алкогольних напоїв, які знаходяться в реалізації (бар) на які відсутні накладні»від 05.11.2004 року, що є додатком до акту перевірки. В даному описі вказано, що продаж напоїв при відсутності накладних здійснювався на загальну суму 255563 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
Управлінням державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в місті Києві здійснено перевірку ресторану «Конкорд», що належить ДП «Ресторан Конкорд», розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, за результатами якої було складено акт від 05.11.2004 року, який було направлено для розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства на адресу Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва 08.11.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003332610/0, яким відповідно до п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі акту перевірки УДСБЕЗ ГУМВС України у місті Києві від 05.11.2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у формі штрафних санкцій за порушення РРО на загальну суму 51126,00 грн., у тому числі 25563,00 грн. -основного платежу та 25563,00 грн. -штрафних санкцій.
Відповідно до п. 12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до п. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.1998 року № 1809) алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником.
Ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На вимогу Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України у місті Києві позивачем було складено інвентаризаційний опис № 1 станом на 06.11.2004 року.
08.11.2004 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку позивача, за результатами якої акт перевірки не складався.
Згідно з п. 5 «Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю»затвердженого постановою КМУ «Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю»від 05.07.1993 року № 510 встановлює, що працівники ДСБЕЗ мають право вимагати проведення перевірок, а не самостійно проводити перевірки. Працівники ДСБЕЗ відповідно до Положення мають право вимагати проведення перевірки лише за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»визначено, що податкова міліція, ДСБЕЗ можуть проводити оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство, але вони не можуть прийти з перевіркою, якщо відносно працівників підприємства не заведено оперативно-розшукової справи.
З листів прокуратури Шевченківського району м. Києва від 30.11.2004 року та № 911/4864-ж від 17.12.2004 року судом встановлено, що УДСБЕЗ ГУМВС України 06.11.2004 року було надіслано листа до ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з вимогою провести перевірку фінансово-господарської діяльності ресторану «Конкорд», у зв'язку з чим, двом працівникам податкового органу було видано посвідчення на проведення перевірки за № 587. За вимогою начальника 5-го відділу УДСБЕЗ ГУМВС України в місті Києві вищезгаданими працівниками податкового органу проводилась інвентаризація залишків алкогольної продукції в ресторані «Конкорд». В ході проведення інвентаризації порушень не виявлено.
Крім того, в преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування та сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків (п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4), а саме: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Отже, вищевказаний Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих органів та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу.
Таким чином, така форма акту може застосовуватись лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів. Отже, виходячи з вищенаведеного, обов'язок позивача по сплаті штрафу за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, яка діяла на момент складання спірного податкового повідомлення рішення), органи ДПС мають право проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів господарської діяльності і на підставі результатів перевірок складати акт або довідку -за відсутності порушень.
Ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, необхідно визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0003352610/0 від 08.11.2004 року.
Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
ПостановиВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0003352610/0 від 08.11.2004 року недійсним.
3. Судові витрати присудити на користь Дочірнього підприємства «Ресторан Конкорд»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є.Пилипенко
Дата підписання постанови: 26.11.2007 р.