ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 17/31
30.05.07
За позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави
В особі Державного підприємства “Агроспецсервіс»
До Державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик»
Приватного підприємства “Новий лідер»
Про визнання недійсним договору
Суддя Кролевець О.А.
Представники :
Від прокурора: Єфімов А.А. (посвідчення №19 від 29.01.2003)
Від позивача: Боднаровська І.І. (довіреність №54-16/22 від 15.11.2006)
Боков О.Г. (довіреність №166/54-16 від 31.01.2007)
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: Юрков М.О. (довіреність №12/02 від 12.02.2007)
Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 05.03.2007 до 19.03.2007, 22.03.2007, до 28.03.2007, 12.04.2007 до 19.04.2007, 17.05.2007 до 30.05.2007.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства “Агроспецсервіс» про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2006, укладеного між відповідачами по справі, про зобов'язання кожного з відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Позовні вимоги прокурора мотивовані наступним. Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2006 підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення на підставі ст.ст. 203, 207 Цивільного кодексу України, оскільки не відповідає вимогам законів України “Про управління об'єктами державної власності», “Про приватизацію державного майна», “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Наказу Фонду державного майна України №1976 від 22.09.2000 “Про затвердження Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю»; вчинений з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства у вигляді ухилення від перерахування коштів, отриманих в результаті відчуження майна, до Державного бюджету України; порушує публічний порядок; а також є таким, що укладений одним з учасників господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Позивач в письмових поясненнях по справі, поданих суду 05.03.2007, позовні вимоги прокурора підтримав повністю з тих же підстав, що й викладені в позові прокурора. Також позивач зазначив, що спірним договором було приховано відчуження від держави цілісного майнового комплексу, що є структурним підрозділом ДКТП “Хрещатик». Відповідно до вимог чинного законодавства таке відчуження повинно було відбуватись шляхом здійснення приватизаційної процедури, при цьому продавцем майна повинно було виступити РВ ФДМ України по місту Києву, а кошти, одержані від приватизації державного майна, підлягають зарахуванню до Державного бюджету України в повному обсязі. Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що ДП “Агроспецсервіс» є органом управління майном ДКТП “Хрещатик», яке знаходиться в стадії ліквідації.
Відповідач-1 (ДКТП “Хрещатик») заявлені прокурором вимоги визнав повністю, оскільки вважає, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу майна не відповідає вимогам законодавства.
Відповідач-2 (ПП “Новий лідер») проти позовних вимог прокурора заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Як стверджує відповідач-2, відчуження комплексу за договором відбулось за процедурою, передбаченою “Положенням про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю» та “Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю». Повноваження продавця за договором на відчуження нерухомого майна за попередньою згодою Міністерства аграрної політики передбачено Статутом ДКТП “Хрещатик». Отримавши таку згоду відповідач-1 у законному порядку реалізував нерухоме майно відповідачу-2, що свідчить про відсутність порушень у процедурі відчуження майна. Оскільки відповідач-2 є добросовісним набувачем, тому таке майно не може бути витребуване у нього.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, Господарський суд міста Києва, -
8 червня 2006р. були проведені прилюдні торги, на яких лот №2 визначено як комплекс будівель, площею 6136,10 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Каховська,60 у складі: дворовий туалет, (літ. “Ч») -4,80 кв.м., пункт управління бензозаправкою (літ.»Ш») -5,60 кв.м., склад (літ.»О») -2780,40 кв.м., склад (літ.»Л») -654,70 кв.м., гаражі (літ. “К») -692,50 кв.м., склад (літ. “М») -124,30 кв.м., склад (літ.»И») -1345,60 кв.м., депо (літ.»Ж») -173,30 кв.м., склад і щитова (літ. “Ф») -354,90 кв.м. Згідно з протоколом №07/06 від 08.06.2006 прилюдних торгів, затвердженого Товарною біржею “Центр нерухомості», переможцем торгів з ціною 2 310 000,00 грн. було визначено ПП “Новий лідер» .
19 червня 2006р. між брокерською фірмою ТОВ “Спеціалізоване бюро з довірчих операцій», яке діє в інтересах ДКТП “Хрещатик», та брокерською фірмою ТОВ “Броксервіс», яке діє в інтересах ПП “Новий лідер», було укладено біржовий контракт №06/06-02 (договір купівлі-продажу), предметом якого є майно, зазначене в протоколі №07/06 прилюдних торгів.
4 липня 2006р. між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі за текстом -Договір), за яким відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив комплекс будівель, загальною площею 6136,10 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Каховська,60 згідно наступної специфікації: дворовий туалет, (літ. “Ч») -4,80 кв.м., пункт управління бензозаправкою (літ.»Ш») -5,60 кв.м., склад (літ.»О») -2780,00 кв.м., склад (літ.»Л») -654,70 кв.м., гаражі (літ. “К») - 692,50 кв.м., склад (літ. “М») -124,30 кв.м., склад (літ.»И») -1345,60 кв.м., депо (літ.»Ж») -173,30 кв.м., склад і щитова (літ. “Ф») -354,90 кв.м. (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору нерухоме майно, що відчужується, належить продавцю (відповідач-1) на праві державної власності на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №567802, виданому Головним управлінням комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.05.2006 на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 19.05.2006 №1081-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29.05.2006 за реєстр. №7453-П (реєстр.книга №121П-115).
Як вбачається з Преамбули спірного Договору, ДКТП “Хрещатик» як продавець діяло на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 за №67 та зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 26.12.2005, на підставі наказу Міністерства аграрної політики України №92-п від 05.09.2005 та згоди на продаж майна, наданої Міністерством аграрної політики України від 01.12.2005 №37-24-1-13/18708.
Згідно з п.4.4 Статуту ДКТП “Хрещатик» майно державного підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Згідно з п.4.5 Статуту підприємство має право відчужувати рухоме та нерухоме майно за попередньою згодою Органу управління майном, тобто Міністерства аграрної політики України.
Право власності на об'єкт покупець набуває після нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору (п.1.4 ).
Вказаний Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстровано в БТІ, про що видано реєстраційне посвідчення №026845 від 26.09.2006. Як вбачається з напису приватного нотаріуса на останньому аркуші Договору, правоздатність та дієздатність сторін за Договором, повноваження їх представників, а також належність продавцю відчужуваного майна при посвідченні Договору нотаріусом перевірено.
Згідно з п.1.3 Договору залишкова вартість об'єкту становить 2100000,00 грн.
Ціна реалізації нерухомості згідно з п.2.1 Договору складає 1925000,00 грн., крім того ПДВ -385000,00 грн. Всього об'єкт продано за 2310000,00 грн.
Згідно з п.2.2. Договору оплата за придбаний об'єкт нерухомості проводиться шляхом 100% передоплати протягом 30 календарних днів з дати проведення аукціону та підписання відповідного біржового контракту.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем-2 на користь відповідача-1 було перераховано 2310000,00 грн., що свідчить про повне виконання відповідачем-2 свого обов'язку в частині розрахунків за Договором.
Факт передачі об'єкту купівлі-продажу підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна від 15.06.2006, а також Актами приймання-передачі комплексу будівель від 15.06.2006 (по кожному об'єкту окремо).
Прокурор стверджує, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2006, укладений між відповідачами, є таким, що суперечить вимогам законодавства а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 207 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог прокурора виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу четвертого частини першої статті 2 ГПК України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкованості і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. При цьому слід враховувати, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 №04-5/570 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Судом встановлено, що прокурором заявлено позов в інтересах Державного підприємства “Агроспецсервіс».
Відповідно до Статуту ДП “Агроспецсервіс», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №490 від 05.09.2006 та зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 13.09.2006, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) і є йому підзвітним.
Як вбачається з п.1.1 Статуту позивача, ДП “Агроспецсервіс» є правонаступником майнових прав та обов'язків державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик», державного підприємства “Продтранс» та Державного підприємства “Спецсервіс».
Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, прокурор в позові зазначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є ДП “Агроспецсервіс» (позивач) і саме його права та інтереси порушені, оскільки саме позивачу, внаслідок правонаступництва за ДКТП “Хрещатик», на праві господарського відання належить нерухоме майно, яке було відчужено за спірним Договором.
Суд не погоджується з такими твердженнями прокурора виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення спірного Договору комплекс будівель загальною площею 6136,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Каховська,60, належав на праві державної власності Державному комплексному торговельному підприємству “Хрещатик».
ДП “Агроспецсервіс» було створено на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 05.09.2006 №490 (після укладення спірного договору), яким також визначено, що позивач є правонаступником ДКТП “Хрещатик». Відповідно до п.2, 3 цього наказу майно ДКТП “Хрещатик» повинно бути передано на баланс ДП “Агроспецсервіс», а його вартість -зараховано до статутного фонду створеного підприємства, для чого необхідно створити комісію з приймання-передачі майна на баланс ДП “Агроспецсервіс».
Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Однак, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №183964, станом на 05.02.2007 в державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДКТП “Хрещатик». На момент вирішення спору по суті, ані позивач, ані прокурор такого доказу суду не надали.
Також суду не надано доказів того, що між ДП “Агроспецсервіс» та ДКТП “Хрещатик» завершена процедура передачі майна відповідача-1 на баланс позивача.
З урахуванням викладених обставин, суд не погоджується з твердженнями прокурора про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ДП “Агроспецсервіс», а також суд вважає неправильним визначення прокурором в якості позивача саме ДП “Агроспецсервіс», оскільки як вбачається з Рішення Конституційного Суду України позивачем по цій справі може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не державне підприємство.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурором не доведено суду обставин щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів Державного підприємства “Агроспецсервіс» внаслідок укладення між ДКТП “Хрещатик» та ПП “Новий лідер» договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2006.
З огляду на викладене, заявлені прокурором вимоги про визнання зазначеного договору недійсним та зобов'язання відповідачів повернути одержане за цим договором, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Кролевець О.А.