ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34
29.01.2007 р.
Справа № 46/549-А
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Геоспецінвест»
До
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
Про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання Бушеленко О.В.
Представники:
від позивача
Кукурудза О.В. -представник за довіреністю від 29.01.2007 р., Силяк С.В. -представник за довіреністю від 21.12.2006 р.
від відповідача
Лукасевич Л.А. -представник за довіреністю від 25.01.2007 р. № 226/9/10-114, Мартинов К.В. -представник за довіреністю від 18.01.2006 р. № 201/9/10-218
29.01.2007 року у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Геоспецінвест» (далі - ТОВ “Геоспецінвест», Позивач) звернулось до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26.09.2006 року № 0008132310/0 та № 0008122310/0.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2006 року відкрито провадження у адміністративній справі № 46/549-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.
В ході розгляду спору позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в які просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення, крім заявлених у позові від 26.09.2006 року № 0008132310/0 та № 0008122310/0, винесені за наслідками адміністративного оскарження від 02.11.2006 року № 0008132310/1, від 02.11.2006 року № 0008122310/1 та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 243/25-007 від 27.10.2006 року "Про результати розгляду первинної скарги".
В судовому засіданні 29.01.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з врахуванням уточнень. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач самостійно виявив та виправив помилку щодо форми декларацій з податку на додану вартість, а відтак заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість не відбулось. Рішення прийняті відповідачем з порушенням установленого порядку винесення податкових повідомлень-рішень та порядку розгляду скарг платника податку.
Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях. Мотивуючи свої заперечення, відповідач вказував на те, що позивачем завищено від'ємне значення по податку на додану вартість та не проведено розрахунок коригування до декларації (повної форми) відповідних періодів, що в результаті призвело до завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на особовому рахунку платника податків.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Геоспецінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за період: березень 2005 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 14.09.2006 року № 408/23-10/32386262. На підставі складеного Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2006 року № 0008132310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 167 978,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83989 грн.
Також на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 року № 0008122310/0, яким позивачу визначено суму податковою зобов'язання з ПДВ в сумі: за основним платежем - 48689,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24345,00 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач у порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ПІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», звернувся до відповідача із первинною скаргою. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення № 243/25-007 від 27.10.2006 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін. Крім цього відповідно наведеного рішення позивачу збільшено штрафні санкції на 2347 грн. За наслідками розгляду скарги відповідно абзацу п'ятого пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 року № 247 із подальшими змінами та доповненнями) були винесені податкові повідомлення-рішення № 0008122310/1 і № 0008132310/1 від 02.11.2006 року, які містять нові граничні терміни сплати податкових зобов'язань.
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до господарського суду за судовим захистом його порушених прав та охоронюваних законом інтересів, просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008122310/0, № 0008132310/0 від 26.09.2006 року та відповідні № 0008122310/1 і № 0008132310/1 від 02.11.2006 року, крім того, вважає рішення відповідача № 243/25-007 від 27.10.2006 року за результатами розгляду первинної скарги протиправним і просить його скасувати.
В ході розгляду спору судом були досліджені обставини, що стали підставою для визначення порушень податкового законодавства та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
А саме, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2005 року (вхід. № 68148 від 19.04.2005 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.06.2006 року № 120482) у позивача виникає розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів в розмірі 167 978,00 грн.
Підставою виникнення суми бюджетного відшкодування є наступні обставини.
Платіжним дорученням № 173 від 21.01.2005 року ЗАТ "Промислово-фінансбне обєднання "Інтер-Енерго" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Геоспецівест" грошові кошти в сумі 1 300 000,00 грн. В платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" вказано: "Оплата за металопрокат згідно рахунка №1 від 20.01.2005 року в т.ч. ПДВ 216666,67 грн.
Дана сума не була включена до податкового зобов'язання позивача за січень 2005 року в звітній декларації поданій до ДПІ у Шевченківському районі за січень 2005 року.
Підприємством 16.06.2005 року прийнято рішення подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2005 року № 120493. За даним уточнюючим розрахунком виникає збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість до сплати на суму 73106 грн. Підприємство самостійно нарахувало та сплатило штрафну санкцію до бюджету.
Позивач 07.02.2005 року повертає кошти платіжним дорученням № 26 у сумі 1300000 грн. з формулюванням «повернення зворотної позики" на розрахунковий рахунок ЗАТ "Промислово-фінансове об'єднання "Інтер-Енерго".
Для пояснення своїх дій підприємством надано до перевірки договір безпроцентної зворотної позики від 19.01.2005 року з ЗАТ "Промислово-фінанірвим об'єднанням "Інтер-Енерго" на суму 1300000 грн. листи ЗАТ "Промислово-фінансове об'єднання "Інтер-Енерго" від 05.03.2005 року до банку АКБ "Гарант" про зміну призначення платежу у платіжному дорученні №173 від 20.01.2005 року, АКБ "Гарант" від 15.03.2005 року за № 302/1 в банк КФАТ "Кредит банк Україна", де знаходиться розрахунковий рахунок ТОВ "Геоспецінвест" про зміну призначення платежу в платіжному дорученні №173 від 20.01.2005 року на надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору від 19.01.2005 року без ПДВ.
На підставі зазначених листів підприємство позивача прийняло рішення подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2005 року ( дата подачі 16.06.2005 року № 120482) . Згідно даного розрахунку підприємство коригує податкове зобов'язання по податку на додану вартість зі знаком мінус у сумі 216667 грн. Внаслідок чого і виникає від'ємне значення по податку на додану вартість за березень 2005 року у сумі 167978 грн.
Посилання позивача на безпідставність визначення відповідачем порушень п.п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункт 5.6 розділу 5 Порядку № 166 у зв'язку з виправленням помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій, а не коригування податкового зобов'язання, суд вважає необґрунтованими, оскільки законодавчо виправлення помилок у показниках раніше поданих податкових деклараціях відбувається шляхом подання уточнюючого розрахунку, що свідчить про коригування даних декларації.
Пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено перелік підстав для коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, а саме:
У разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Згідно наданих до перевірки документів на підприємстві ніякої події, яка у відповідності до Закону України "Про податок на додану вартість" була б підставою для коригування податкового зобов'язання не відбулося, тому визначення відповідачем порушення п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" є правомірним.
Крім того, в ході перевірки виявлено, що підприємством позивача при заповненні Розрахунку №1/3/1 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 25.01.2005 року № 3/1 невірно вказано номер свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ «Промислово-фінансове об'єднання «Інтер-Енерго", тобто ТОВ «Геоспецінвест" не виконано умови необхідні для коригування податкового зобов'язання передбачені розділом 20 -30 "Порядку заповнення податкової декларації", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року.
Також при перевірці встановлено, що згідно бази даних "АІС ОР" у відповідних податкових періодах ЗАТ "Промислово-фінансове-об'єднання «Інтер-Енерго»в податковій декларації з податку на додану вартість не відобразило коригування податкового зобов'язання, у сумі 216667 грн., взагалі не відображало ніяких сум в податкових деклараціях з ПДВ за січень - червень 2005 року, його місцезнаходження не встановлено.
Декларації з податку на додану вартість за січень - червень 2005 року, що надані ЗАТ "Промислово-фінансове об'єднання "Інтер-Енерго" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва свідчать про відсутність фінансово-господарської діяльності, показники рядків декларацій мають нульове значення.
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що заявлена позивачем сума від'ємного значення ПДВ внаслідок проведеного коригування має підтверджуватись відповідними податковими зобов'язаннями його контрагента за спірною господарсько-фінансовою операцією чи фактичною сплатою позивачем сум ПДВ до бюджету, оскільки п.п. 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено «Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку."
Нульове значення показників податкових декларацій по ПДВ ЗАТ "Промислово-фінансове об'єднання "Інтер-Енерго" свідчить про несплату ним до бюджету податку на додану вартість. Крім того, позивачем не зазначено та не надано доказів сплати ним спірних сум ПДВ до державного бюджету.
Отже, вищевказані обставини свідчать про порушення позивачем вимог п.п. 4.5 статті 4, пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість», що виявлено в ході податкової перевірки і тягне за собою нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Судом встановлено, що штрафні санкції нараховані у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на суми виявленої розбіжності а податкових зобов'язаннях позивача.
З огляду на викладене, суд визнає правомірним зменшення позивачеві податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2006 року № 0008132310/0 суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 167 978,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 83989 грн. та визначення податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2006 року № 0008122310/0 суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі: за основним платежем - 48689,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24345,00 грн.
Щодо посилань позивача на порушення при розгляді його первинної скарги, судом встановлено, що за наслідками розгляду спору, висновки рішення № 243/25-007 від 27.10.2006 року є обґрунтованим, тому вимога про його скасування задоволенню не підлягає.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тi обставини, на яких гpунтуються її вимоги та заперечення.
За наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та необґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Виходячи з вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовi витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Шабунін
Дата виготовлення у повному обсязі: 07.03.2007 р.
29.01.07 м. Київ 46/549-А
За позовом
До
Третя особа
Предмет адміністративного позову
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання