Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/7084/24
Провадження № 2-з/357/52/24
27 травня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву адвоката Колодіна Дениса Олексійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В травні 2024 року адвокат Колодін Денис Олексійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2024 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Кошеля Б.І.
24 травня 2024 року адвокат Колодін Денис Олексійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №62384724 від 17.01.2024 року, відкритого на підставі виконавчого напису №13180, виданого від 12.12.2019 р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 119 568,78 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень (сімдесят вісім) копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами».
Заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 звернувся через свого Представника - ОСОБА_2 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом визнання виконавчого напису №13180, виданого від 12.12.2019 р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 119 568,78 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень (сімдесят вісім) копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», таким, що не підлягає виконанню. Позивач вважає, що нотаріальний напис є таким, що вчинений з порушеннями норм чинного законодавства, тому зупинення стягнення згідно виданої постанови від 17.01.2024 року у виконавчому провадженні №62384724 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторією Михайлівною, може забезпечити реальне виконання рішення суду в даній справі. Оскільки позивачем оспорюється правомірність вчинення Приватним нотаріусом вказаного виконавчого напису, який прийнятий до виконання та проводяться виконавчі дії з його примусового виконання, будуть неправомірно стягнуті грошові кошти з доходів позивача.
Заява про забезпечення позову, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2024 року, була передана на розгляд судді Кошелю Б.І. 27.05.2024 року.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що така заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.5ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Як роз'яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним способом забезпечення позову, такий правовий висновок зробив Верховний Суд від 3 серпня 2021 року по справі № 902/1264/20.
Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Колодіна Дениса Олексійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №13180 від 12.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 119568,78 грн., в рамках виконавчого провадження №62384724, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенком Дмитром Степановичем.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити учасникам справи та Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Оніщенко Дмитру Степановичу для виконання.
Про виконання ухвали проінформувати Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Б. І. Кошель