Провадження № 22-ц/803/5109/24 Справа № 205/10657/23 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року,-
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Позивач) в особі свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного Договору № б/н від 06.05.2021 року банк надав ОСОБА_1 (далі - Відповідач) кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 04.04.2023 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 250 582 грн. 64 коп., де заборгованість за тілом кредиту - 208 687 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 41 895 грн. 64 коп.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат)) за Договором № б/н від 06.05.2021 року станом на 04.04.2023 року у загальному розмірі 208 811 грн. 54 коп., де заборгованість за тілом кредиту - 208 687 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 06.10.2021 року по 21.10.2021 року у розмірі 124 грн. 54 коп.
В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 41 771 грн. 10 коп. - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат)) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3 132 грн. 17 коп.
01.04.2024 року від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення в цієї частині нового рішення про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 41895,64 грн. та понесених судових витрат.
Апеляційна скарга аргументована тим, що 06.10.2021 року сторони погодили розмір відсоткової ставки, коли відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання послуг. У вказаній заяві були викладені істотні умови договору.
Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, в тому числі і розміром відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 250582 гривні 64 копійок, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
06.05.2021 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір № б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Судом також встановлено, що означений кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб подання письмової згоди Відповідача на надання відповідної платіжної картки та видачі Позивачем Відповідачу такої картки. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак, породжували відповідні договірні зобов'язання для сторін по справі.
Матеріалами справи також підтверджено, що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено назву найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 04.04.2023 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 250 582 грн. 64 коп., де заборгованість за тілом кредиту - 208 687 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 41 895 грн. 64 коп.
В даному випадку судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надав кредитні кошти у встановленому ліміті та здійснював подальше обслуговування вказаного кредитного рахунку. Зокрема, обставина виконання банком своїх зобов'язань за таким кредитним договором щодо видачі відповідачеві кредитних коштів підтверджується відповідною випискою про рух коштів по рахунку боржника, яка є банківським документом щодо операційної діяльності банку за рахунками клієнта і не відноситься до організаційно-розпорядчих документів. Виписка по особових рахунках відповідача у містить записи про операції, здійснені за вказаний період та має всі необхідні реквізити, передбачені п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач на виконав зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого допустив заборгованість за кредитним договором.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в цій частині ґрунтується на законі та підлягає задоволенню. Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, суд приходить до висновку, що станом на 04.04.2023 року заборгованість за тілом кредиту - 208 687 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд зазначає про наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.10.2021 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений Паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 06.10.2021 року, який був підписаний ОСОБА_1 та діяв з 06.10.2021 року по 21.10.2021 року, зазначено, розмір відсотків за прострочене виконання зобов'язання складає 84 % річних.
Оскільки зі спливом строку, який був зазначений у паспорті споживчого кредиту від 06.10.2021 року, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, а доказів додатково укладеної угоди стороною позивача судові надано не було, то після 21.10.2021 року позивач не має законних підстав нараховувати відсотки, передбачені договором, укладеним 06.10.2021 року між банком і ОСОБА_1 .
Позовних вимог про стягнення 3% річних від простроченої суми за період після 21.10.2021 року позивачем також не заявлялось.
Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 124 грн. 54 коп. за період з 06.10.2021 року по 21.10.2021 року у зв'язку із невиконанням Відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а в задоволені іншої частини вимог щодо стягнення решти заборгованості за відсотками слід відмовити з огляду на необґрунтованість таких вимог.
У зв'язку із викладеним, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають лише частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за Договором № б/н від 06.05.2021 року заборгованість за кредитом - 208 687 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 124 грн. 54 коп. за період з 06.10.2021 року по 21.10.2021 року, а всього 208 811 грн. 54 коп.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки зі спливом строку, який був зазначений у паспорті споживчого кредиту від 06.10.2021 року, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, а тому після 21.10.2021 року позивач не має законних підстав нараховувати відсотки, передбачені договором, укладеним 06.10.2021 року між банком і ОСОБА_1 .
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: