Справа №950/2400/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/211/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Іменем України
14 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву ОСОБА_6 про відвід суддям апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 950/2400/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 12.02.2024 щодо повернення скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
установила:
У Сумському апеляційному суді знаходиться кримінальне провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 12.02.2024 щодо повернення скарги на постанову слідчої СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12018200090000055 від 01.02.2018 за ч. 1 ст. 191 КК.
25.04.2024 від ОСОБА_6 надійшла письмова заява про відвід суддям апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_3 , яка обґрунтована тим, що ці судді розглядали його апеляційну скаргу у кримінальному провадженні № 950/2400/19 з ідентичною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 19.01.2023 щодо повернення скарги на постанову слідчої від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12018200090000055 від 01.02.2018. За результатами апеляційного перегляду ухвала слідчого судді була залишена без змін, а його апеляційна скарга - без задоволення, що унеможливлює участь суддів в цьому кримінальному провадженні.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від заявника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 надійшли письмові заяви про розгляд кримінального провадження у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяви про відвід суддів у відсутність сторін, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи заявленого відводу, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_6 про відвід суддям апеляційного суду підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, необхідно з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною».
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому підлягає задоволенню відвід судді від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз'яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013). При цьому, здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.
Аналізуючи зазначені вимоги закону, колегія суддів приходить до переконання, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти будь-яким можливим сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом. При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ухвалою Сумського апеляційного суду від 21.03.2023 в складі: судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів - ОСОБА_9 і ОСОБА_7 ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 19.01.2023 про повернення ОСОБА_6 скарги на постанову слідчої про закриття кримінального провадження № 12018200090000055 від 01.02.2018 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
16.02.2024 до Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 12.02.2024 щодо повернення його скарги на вищезазначену постанову про закриття кримінального провадження, яка на підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 була передана судді-доповідачу ОСОБА_2 (судді судової колегії ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ).
До судового розгляду вищезазначене кримінальне провадження було призначене на 14.05.2024 та враховуючи, що суддя ОСОБА_7 перебуває у відпустці, на підставі службової записки судді-доповідача призначений повторний авторозподіл судової справи № 950/2400/19 і 14.05.2024 був визначений новий склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_2 (судді судової колегії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
Зважаючи на те, що судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не брали участі 21.03.2023 під час розгляду скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 19.01.2023, а відносно судді ОСОБА_2 у заявника наявні сумніви щодо його безсторонності, хоч це об'єктивно нічим не підтверджується і прямо не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, але ураховуючи принцип верховенства права і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, то колегія суддів вважає за необхідне з метою виключення будь-яких можливих сумнівів у стороннього спостерігача в об'єктивності та неупередженості суду під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 задовольнити частково заяву останнього про відвід судді ОСОБА_2 , керуючись при цьому правом кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, застосовуючи тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та визначення суб'єктивного і об'єктивного критеріїв неупередженості (безсторонності), а також вирішенням суддею апеляційного суду порушеного ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі питання щодо повернення його скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12018200090000055 від 01.02.2018.
Керуючись ст. 75, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України,
постановила:
Заяву ОСОБА_6 про відвід суддям Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_7 задовольнити частково та відвести суддю-доповідача ОСОБА_2 від розгляду даного кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4