Справа №583/298/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Плотникова Н. Б.
Номер провадження 33/816/190/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 124 КУпАП
Іменем України
04 квітня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/298/21 за апеляційною скаргою захисника ГРИБОВОДА В. В. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2023 щодо повернення заяви про перегляд постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.02.2021 у справі № 583/298/21 за нововиявленими обставинами,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник ГРИБОВОД В. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, переглянути постанову судді від 25.02.2021 у справі № 583/298/21 за нововиявленими обставинами та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, оскільки ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2023 було скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, порушеного за фактом ДТП, яка відбулася 25.09.2020 за участі ОСОБА_1 , і якого в межах справи про адміністративне правопорушення 25.02.2021 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. При цьому, суддя суду першої інстанції, повертаючи його заяву про перегляд постанови судді за нововиявленими обставинами, не врахував практику ЄСПЛ і дійшов помилкового висновку щодо неможливості застосування до даних відносин норм КПК, якими врегульовані підстави і порядок перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не отримував копію оскарженої постанови.
20.07.2023 захисник ОСОБА_2 звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про перегляд постанови судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.02.2021 у справі № 583/298/21 за нововиявленими обставинами, яку обґрунтував тим, що постановою судді цього ж суду від 25.02.2021 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за фактом ДТП, яка відбулася 25.09.2020 після прийняття слідчим СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області постанови про закриття кримінального провадження № 12020200060000539 від 25.09.2020, порушеного за ч. 1 ст. 286 КК. Однак, ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2023 дана постанова слідчого була скасована, що є нововиявленою обставиною і має відповідні наслідки в межах справи про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2023 вказану заяву було повернуто захиснику Грибоводу В. Своє рішення суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що норми ст. 459 КПК, на які посилався захисник як підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з урахуванням норм КУпАП і практики ЄСПЛ, не підлягають застосуванню.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники провадження в справі про адміністративне правопорушення в судове засідання не з'явились, від захисника ОСОБА_2 і Перерви А. К. надійшла письмова заява про апеляційний розгляд справи у їх відсутність, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без їх участі, що не суперечить ст. 268, 294 КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Оскаржувана постанова ухвалена суддею Охтирського міськрайонного суду Сумської області 08.09.2023, тому останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 18.09.2023, а апеляційна скарга подана 19.09.2023, що підтверджується відомостями на поштовому конверті, але у справі відсутні докази направлення та отримання ОСОБА_1 копії постанови судді, тому апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, 25.09.2020 близько 09-35 год. на автодорозі Суми-Полтава водій мопеду Рига б. н. з. ОСОБА_1 , рухаючись а/д Суми-Полтава з пасажиром ОСОБА_3 , не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем марки Toyota Rav4, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , що рухався в попутному напрямку з пасажиром на передньому сидінні ОСОБА_5 та здійснював маневр повороту праворуч в напрямку з'їзду з проїзної частини.
25.09.2020 за фактом даної ДТП до ЄРДР за № 12020200060000539 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, а 11.12.2020 постановою слідчої СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області кримінальне провадження № 12020200060000539 від 25.09.2020 було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
25.02.2021 постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумською області за фактом даної ДТП ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього було накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, який останнім був сплачений 26.02.2021.
07.07.2023 ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області постанову слідчої СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області від 11.12.2020 про закриття кримінального провадження № 12020200060000539 від 25.09.2020 за ч. 1 ст. 286 КК було скасовано. При цьому ухвала слідчого судді суду першої інстанції умотивована тим, що незважаючи на проведення під час досудового розслідування ряду слідчих дій, у кримінальному провадженні не був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 , що свідчить про неповноту досудового розслідування.
25.07.2023 захисник Грибовод В. В. звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про перегляд постанови судді цього ж суду від 25.02.2021 у справі № 583/298/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за нововиявленими обставинами, яка постановою від 08.09.2023 повернута останньому, оскільки нормами КУпАП не передбачено порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, в тому числі шляхом їх перегляду за нововиявленими обставинами, окрім як у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (Глава 24-2 КУпАП), а ст. 459 КПК не може бути застосована за аналогією права.
Разом з тим, такі висновки судді суду першої інстанції не ґрунтуються на положеннях процесуального законодавства України, не відповідають фактичним обставинам справи і прецедентній судовій практиці, викладеній у численних рішеннях ЄСПЛ.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Згідно вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 246 КУпАП).
Аналізуючи положення міжнародних актів, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Виходячи із правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), апеляційний суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, для цілей ст. 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при апеляційному розгляді постанови судді щодо повернення заяви про перегляд судового рішення у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, що є невід'ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій - важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Так, відповідно ч. 1-3 ст. 464 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому ст. 35 цього Кодексу. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 КПК і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК, відповідно якої заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути повернута, якщо: 1) особа не усунула недоліки заяви, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) її подала особа, яка не має права подавати заяву скаргу; 3) вона подана після закінчення строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
За наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити нову ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення (ч. 1 ст. 467 КПК).
Приймаючи передбачену КПК процедуру відкриття провадження за нововиявленими обставинами, правила, за яких може бути повернута заява про перегляд судового рішення за такими обставинами, види судових рішень, за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами, апеляційний суд приходить до висновку, що застосовані суддею суду першої інстанції засоби у виді повернення заяви захисника ОСОБА_2 про перегляд постанови судді за нововиявленими обставинами не були пропорційними, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15.11.1996 у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Із заяви захисника ОСОБА_2 убачається, що в ній зазначені усі необхідні складові частини, які ст. 462 КПК встановлює до таких заяв, у тому числі і обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду і особі, яка звертається із заявою під час судового розгляду. Також захисником ОСОБА_2 наведені відповідні обґрунтування його правової позиції із посиланням на конкретні обставини, що передбачають наявність нововиявлених обставин та зміст його вимог.
У зв'язку з цим, суддя суду першої інстанції за результатом перевірки поданої захисником Грибоводом В. В. заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мала б керуватися положеннями ст. 464 КПК, зокрема, винести постанову щодо відкриття провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з подальшим його розглядом по суті з постановленням рішення, передбаченого ст. 467 КПК, а у разі, якщо така заява не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК застосувати правила ч. 3 ст. 429 КПК, а не ухвалювати рішення про повернення заяви через відсутність відповідної норми КУпАП, яка регулює порядок перегляду постанови за нововиявленими обставини.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законне є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо судового провадження, передбачених законодавством України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, «право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони» (п. 29-30 рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain); інші рішення у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands); «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain); «Кузнєцов та інші проти Росії» (Kuznetsov and Others v. Russia).
Таким чином, рішення судді не можна вважати законним, обґрунтованим і належним чином вмотивованим, а допущенні порушення є істотними і такими, що тягнуть за собою скасування постанови щодо повернення заяви захисника ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Приймаючи рішення про скасування постанови судді суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне переглянути по суті вимог за нововиявленими обставинами і постанову судді від 25.02.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки діючи в межах дискреційних повноважень апеляційний суд позбавлений можливості призначати новий розгляд у суді першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги (ст. 294 КУпАП). При цьому положеннями ч. 1 ст. 459 КПК передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, а згідно ч. 2 цієї норми закону, нововиявленими обставинами, крім іншого, визнаються скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.
Заява про перегляд постанови судді від 25.02.2021 обґрунтована тим, що після закриття кримінального провадження № 12020200060000539 від 25.09.2020 за ч. 1 ст. 286 КК за фактом ДТП, яка відбулася 25.09.2020 за участі ОСОБА_1 , постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумською області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, який сплачено останнім. 07.07.2023, тобто майже через два з половиною роки ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області вказану постанову слідчої СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області про закриття кримінального провадження № 12020200060000539 від 25.09.2020 було скасовано з підстав неповноти досудового розслідування. Ці обставини дійсно мали б вплинути на судове рішення суду першої інстанцій, однак на момент судового розгляду та ухвалення рішення ні йому, ні суду відомі не були, а тому є нововиявленими.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом положень ч. 2 ст. 459 КПК нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Верховний Суд у ряді справ № 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17 висловив своє бачення щодо нововиявлених обставин, а саме - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу.
Тобто необхідна наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою - це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Такі обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ (зокрема, у справі «Желтяков проти України»), який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановления нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Таким чином, нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності, чого в даному випадку встановлено не було.
Враховуючи викладене, сама лише наявність скасованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження по тому самому факту щодо особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності після закриття кримінального провадження в порядку ч. 7 ст. 38 КУпАП не дає підстав для визнання вказаної обставини нововиявленою, оскільки сама по собі ця обставина не доводить неправильність постанови судді від 25.02.2021 та в свою чергу свідчить про передчасність звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Оскаржувана постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через неправильне застосування норми матеріального права та порушення норми процесуального права з прийняттям нової постанови, якою відмовити у задоволенні заяви захиснику Грибоводу В. В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,
постановив:
Поновити представнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження постанови судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2023.
Апеляційну скаргу захисника ГРИБОВОДА В. В. задовольнити частково.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2023 скасувати через порушенням норми процесуального права та неправильним застосуванням норми матеріального права та ухвалити нову постанову.
Відмовити захиснику ГРИБОВОДУ В. В. в задоволенні його заяви про перегляд постанови судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.02.201 у справі № 583/298/21 за нововиявленими обставинами.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов