Справа №581/1073/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сізов Д. В.
Номер провадження 33/816/524/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
09 травня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 581/1073/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 01.02.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Козін Т. В.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки після винесення суддею постанови про повернення матеріалів справи для належного оформлення, працівниками поліції у протокол були внесені зміни після його підписання, у протоколі не зазначені технічні характеристики засобів фіксації правопорушення, працівники не запитували його згоду з результатами обстеження, не вручали акт огляду, в матеріалах справи відсутній чек драгера, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку, працівниками поліції не було дотримано процедури використання приладу, не роз'яснено права та обов'язки, його не повідомили про причину зупинки.
Постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 01.02.2024 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 о 23:00 год 07.12.2023 по вул. Полтавській, 18 у сел. Липова Долина Роменського району Сумської області керував автомобілем CITROEN, д. н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи захисника Козін Т. В., яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 007752 від 07.12.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_4 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- фотознімком роздруківки показників огляду ОСОБА_4 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, проведеного 07.12.2023 23:04, результат тесту - 0,620/00;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_4 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, про що у відповідній графі «з результатами згоден» поставив свій підпис;
- відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, згідно яких останніми зупинений т/з під керуванням ОСОБА_4 , якому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Зі згоди ОСОБА_4 поліцейським проведено його огляд на місці зупинки т/з за допомогою приладу «Драгер», результат якого становив 0,620/00. Цей результат ОСОБА_4 не заперечив, наміру пройти огляд у лікарні не висловив.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам, тому доводи апеляційної скарги щодо недопустимості доказів через відсутність у матеріалах справи відомостей про технічні характеристики засобів фіксації є безпідставними.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_4 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського. При цьому, ознаки сп'яніння в протоколі зазначаються поліцейським тільки у разі відмови від проходження відповідного огляду.
Той факт, що в протокол про адміністративне правопорушення внесено зміни (додано дату вчинення правопорушення) після направлення цього протоколу на доопрацювання, з огляду на вимоги ст. 280 КУпАП не впливає на встановлення обставин вчинення правопорушення, не спотворює змісту протоколу та автоматично не створює ситуацію, за якої процесуальний документ є недійсним, а докази - недопустимими, оскільки при вирішенні цього питання необхідно виходити насамперед з істотності порушення прав, законних інтересів і свобод ОСОБА_4 .
Внесені до протоколу зміни стосуються виключно дати вчинення правопорушення, ці дані є об'єктивними та не могли буди викривленими за будь-яких обставин, тобто були б такими самими якби уповноважена особа одразу вказала ці відомості в протоколі.
Рішення про направлення протоколу для належного оформлення прийнято виключно з формальних підстав, після чого нові докази вчинення правопорушення не збиралися, а сам протокол приведено у відповідність до вимог закону та згідно ст. 256 КУпАП вказано дату вчинення правопорушення, що в цій справі встановлено на підставі сукупності наведених вище доказів, тому вказана обставина не суперечить принципу правової визначеності та не є підставою для визнання протоколу неналежним чи недопустимим доказом.
Є безпідставними також доводи апеляційної скарги про те, що після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з поліцейський не запропонував ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки останній не висловлював незгоди як на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, так і незгоди з результатами, тому у поліцейського не виникало обов'язку доставити особу до медичного закладу. При цьому чинна процедура огляду не містить положень, які б зобов'язували працівника поліції пропонувати особі пройти огляд у закладі охорони здоров'я у разі згоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Відсутність в матеріалах справи роздруківки показників огляду ОСОБА_4 , в даному випадку, не впливає на доведення того, що останній керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, так як через несправність принтеру, який здійснює роздруківку показників огляду зі спеціального технічного засобу, до протоколу був долучений фотознімок дисплею технічного засобу, згідно якого огляд проведений 07.12.2023 23:04, а його результат становить 0,620/00. Саме у вказану дату та час проводився огляд ОСОБА_4 і саме такий результат зафіксований на відеозаписі огляду та неодноразово озвучувався працівником поліції.
Відсутність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_4 був вручений другий примірник акту огляду на стан сп'яніння жодним чином не спростовує його вини, встановленої на підставі сукупності доказів, у тому числі й акту, який міститься в матеріалах справи, не надання якого (якщо це дійсно мало місце), не впливає на допустимість цього доказу.
Під час проходження огляду ОСОБА_4 не вимагав від поліцейських надання йому сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, у зв'язку з чим відповідні документи до матеріалів справи і не долучалися.
Перед початком огляду поліцейським проведено контрольний замір на спеціальному технічному засобі, під час якого пари алкоголя у повітрі були відсутні, тому доводи апеляційної скарги про те, що трубка вже раніше могла використовуватися є неприйнятними.
Твердження апеляційної скарги про не роз'яснення ОСОБА_4 прав під час складання протоколу свого не підтвердження не знайшли. При цьому ОСОБА_4 об'єктивно мав достатньо можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги організувати свій захист у належний спосіб і без обмежень щодо можливостей вживати усіх засобів захисту під час судового розгляду, а також впливати на його результат.
Доводи апеляційної скарги про зупинку т/з працівниками поліції без законних на те підстав не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки незалежно від причин, які стали підставою для зупинки т/з, водій в усякому випадку не має права ігнорувати вимоги п. 2.9а ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 01.02.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов