“16” травня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Степове Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної за ч. 3 ст. 369 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2024 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту тривалістю 2 місяці, строком до 28 червня 2024 року, з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого та прокурора у разі судового виклику, здійсненого на підставі ст.ст. 134-135 КПК України; не виїжджати за межі Вознесенського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, спеціалістами, експертами у вказаному кримінальному провадженні, іншими особами, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 500 000 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Вознесенська Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, спеціалістами, експертами у вказаному кримінальному провадженні, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати за викликом до слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , якому доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а за його відсутності до прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 ; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 24:00 год до 05:00 год.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
Прокурор вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не враховано, що підозрювана ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність зазначених ризиків підтверджуються тим, що підозрювана, перебуваючи на волі, безперешкодно має можливість продовжувати господарську діяльність із здійснення торгівлі та перевезення тютюнових виробів без марок акцизного податку, оскільки, саме такий вид протиправної діяльності ОСОБА_7 обрала в якості джерела прибутку, і тому вчинила інкриміноване кримінальне правопорушення, яке було припинено не з її власної волі, а співробітниками правоохоронного органу.
Окрім того, на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини ОСОБА_7 , та знаходячись на волі, вона може вчиняти вплив на інших осіб. На можливість вчинення даних дій вказує поведінка підозрюваної під час вчинення кримінального правопорушення, у якій їй оголошено підозру, що виразилося у прибутті до правоохоронного органу та наданні неправомірної вигоди службовій особі, які займає відповідальне становище, за можливість вчинення протиправних дій, які є адміністративними правопорушеннями.
Прокурор звертає увагу, що згідно характеристики, наданої стороною обвинувачення, ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають батьки підозрюваної, які не надавали згоди на проживання та утримання ОСОБА_7 під час цілодобового домашнього арешту.
Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені належними доказами та ґрунтуються лише на припущеннях.Зазначає, що своїми діями підозрювана доводить, ще не має наміру переховується від органів досудового розслідування та суду. Так, на наступний день після застосування запобіжного заходу, ОСОБА_7 через свого захисника передала слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з'являлася за викликом до слідчого судді та не порушувала обов'язки, покладені під час дії домашнього арешту.
Окрім того, підозрювана має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судима та нових кримінальних правопорушень не вчиняла.
Вважає, що застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, буде достатньою гарантією для забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024152190000459 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
26.04.2024 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.04.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, обґрунтованість якої підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_9 , протоколами допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події та протоколом затримання ОСОБА_7 . При цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Слідчий Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив обрати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 500 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, слідчий суддя зазначив, що прокурором не надано доказів на підтвердження факту існування ризиків того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідженням доказів, які характеризують особу підозрюваної та щодо її соціальних зв'язків, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має родину, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та позитивно характеризується.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та даних про особу підозрюваної, її віку, стану здоров'я, майнового стану та репутації, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримала вимоги апеляційної скарги, просила задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід щодо підозрюваної у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. Заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Підозрювана ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримали вимоги своєї апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані, сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону.
Оскільки обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в апеляційних скаргах не оскаржується, колегія суддів не переглядає оскаржену ухвалу в цій частині і констатує, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що на даному етапі досудового розслідування підозра, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, є обґрунтованою.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором не надано доказів на підтвердження факту існування ризиків того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування оскаржуваного рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 раніше не судима, має родину, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та позитивно характеризується.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доцільність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу (у вигляді тримання під вартою) та доводи захисника про застосування домашнього арешту у певний період доби, колегія суддів вважає безпідставними.
Колегія суддів вважає доводи прокурора та захисника такими, що не знайшли свого підтвердження, а застосований запобіжний захід у повній мірі забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,
Апеляційні скарги прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3