“16” травня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 травня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
-обвинуваченої за ч. 1 ст. 187 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 травня 2024 року до обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 червня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Захисник ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати та змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
Захисник зазначає, що суд не взяв до уваги дані про особу обвинуваченої.
Просить врахувати, що ОСОБА_6 є підприємцем, позитивно характеризується, одружена, вагітна, у зв'язку з чим потребує спеціального догляду в лікарні, має тяжкі захворювання, має постійне місце реєстрації у м. Миколаєві.
Обвинувачена вважає, що судом першої інстанції при застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано дані про її особу та здоров'я. Зазначає, що має стійкі соціальні зв'язки, родину, постійне місце проживання, позитивно характеризується, працевлаштована, вагітна та стан її здоров'я ускладнений.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №12021152040001376 від 05.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2024 року наданий дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_7 з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання 02 травня 2024 року о 03:10 год ОСОБА_6 була затримана на підставі вищезазначеної ухвали.
Суд першої інстанції зазначив, що на наявність ризиків того, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.
Окрім того, ОСОБА_6 вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2024 року засуджена за ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Обвинувачена жодного разу не з'явилася до суду без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дати та час судових засідань, у зв'язку з чим оголошувалася у розшук ухвалами суду від 23 березня 2023 року та 12 лютого 2024 року через ухилення від суду.
При цьому обвинувачена після оголошення у розшук самостійно до суду не з'являлася, будучи обізнаною про перебування на розгляді суду вказаного обвинувального акта щодо неї, була затримана і доставлена до суду поліцією.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки особа обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Позиції учасників судового провадження.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_5 надіслав клопотання про відмову від поданої ним апеляційної скарги.
Обвинувачена ОСОБА_6 , яка на даний час звільнена з-під варти, до апеляційного суду не з'явилася, про дату та час розгляду повідомлена належним чином. Її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Прокурор ОСОБА_8 надіслала клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, у зв'язку з тим, що вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2024 ОСОБА_6 засуджена за ч. 1 ст. 187 КК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів встановила таке.
Щодо клопотання захисника про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Як передбачено ч. 1 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
З вищезазначених підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 слід закрити у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої, колегія суддів колегія суддів встановила таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи дану справу, зокрема питання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тримання під вартою ОСОБА_6 , суд враховує положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Частиною 4 статті 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
На підставі аналізу матеріалів судового провадження вбачається, що на розгляді в Ленінському районному суді м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №12021152040001376 від 05.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2023 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2024 року наданий дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_7 з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02 травня 2024 року о 03:10 год ОСОБА_6 була затримана на підставі вищезазначеної ухвали. До Ленінського районного суду м. Миколаєва прокурором подано клопотання про застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності застосування запобіжного заходу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
При цьому, положення ч. 2 ст. 422-1 КПК України встановлюють, що суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Зважаючи на обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та поведінку обвинуваченої, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 403, ст.ст. 404, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 - закрити.
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3