15 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2615/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №140/5700/22 та від 12.05.2023 по справі №140/3527/23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №140/5700/22 та від 12.05.2023 по справі №140/3527/23 ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019, проте за період починаючи з 01.04.2019 пенсія не виплачена. Оскільки у відповідача були відсутні кошти для виплати усієї пенсії за період з 01 квітня 2019 року, відповідач вніс невиплачену пенсію ОСОБА_2 в заборгованість. 22.09.2023 чоловік позивача помер. Керуючись нормами статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач надіслала заяву відповідачу про виплату неотриманої її чоловіком суми заборгованості пенсії, яка виникла через невиплату її управлінням згідно з рішеннями суду як дружині, яка проживала постійно разом з чоловіком і на день смерті. Однак відповідач повідомив листом від 05.03.2024 №3400-2618/Т-02/8-0300/24, що для включення нарахованої доплати до реєстру судових рішень позивачці необхідно надати відповідачу рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Позивач з даною відмовою не погоджується взагалі, оскільки така пенсія виплачується тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина, а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та одержував пенсію, яка була призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами пенсійної справи останнього.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №140/5700/22 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 серпня 2022 року №ХА8668 та нараховано доплату за період з 01.04.2019 до 31.10.2022 в сумі 167 632,84грн.
Також, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі №140/3527/23 ГУ ПФУ у Волинській області зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01 листопада 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі №140/3527/23 проведено нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. ОСОБА_2 та нараховано доплату за період з 01.11.2022 по 30.06.2023 в сумі 16 000,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій просила, зокрема, виплатити їй пенсію, яка підлягала виплаті її чоловікові.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 05.03.2024 №3400-2618/Т-02/8-0300/24 повідомило позивача про необхідність надання рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від. них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частинами першою-третьою статті 61 Закону України №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
За змістом абзаців 1, 3 пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку №22-1).
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку №22-1).
Абзацом 1 частини другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.16 ч.1 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції»).
Відповідно до частини другої статті Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а у разі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Водночас документами, які підтверджують факт спільного проживання, є довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою та рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні).
З матеріалів справи слідує, що пенсійним органом за життя військового пенсіонера ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії за вислугу років та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 30.10.2022 в сумі 167 632,84 грн, а також проведено нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн та нараховано доплату за період з 01.11.2022 по 30.06.2023 в сумі 16 000,00 грн.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 27.07.1961.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На день смерті ОСОБА_2 разом з пенсіонером проживали його дружина ОСОБА_1 як член його сім'ї.
Таким чином відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ ОСОБА_3 має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 за життя пенсії, а саме: суми пенсії у розмірі 167 632,84 грн та 16 000,00 грн.
При цьому суд зауважує, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із відповідною заявою про виплату їй нарахованої, але неодержаної суми пенсії з дотриманням шестимісячного строку, встановленого частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ.
Суд вважає протиправними дії відповідача у відмові у виплаті ОСОБА_1 183 632,84 грн пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому чоловікові, оскільки стаття 61 Закону №2262 покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати, зокрема члену сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті, суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Посилання відповідача на необхідність заміни позивача у справах №140/5700/22 та №140/3527/23 відповідно до статті 52 КАС України суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що заміна сторони правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, тобто до розгляду і вирішення адміністративної справи. Натомість у справі №140/5700/22 та №140/3527/23 судом постановлено рішення, яке набрало законної сили.
Більше того позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ, а не щодо виконання рішення у справах №140/5700/22 та №140/3527/23.
З огляду на встановлені у даній справі обставини суд дійшов висновку, що відмова у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 є безпідставною.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті неодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_4 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_5 після його смерті згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №140/5700/22 та від 12.05.2023 по справі №140/3527/23.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 07.03.2024 №6.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №140/5700/22 та від 12.05.2023 по справі №140/3527/23.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Ф.А. Волдінер