15 травня 2024 р. Справа № 120/2882/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
08.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Грушко Ж.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 025750010061 від 25.12.2023 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та зарахувати до пільгового страхового стажу позивача періоди його роботи з 03.10.1989 по 31.08.2010 в СТОВ "Перемога".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.11.2023 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з прийняттям рішення № 025750010061 від 25.12.2023 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Ухвалою суду від 13.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 КАС України. Позивачу запропоновано уточнити суб'єктний склад учасників справи та заявлені позовні вимоги.
26.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява, в якій представник позивача визначає відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та пред'являє до нього такі вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 025750010061 від 25.12.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 03.10.1989 до 31.08.2010 у СТОВ "Перемога" та повторно розглянути заяву позивача від 22.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 04.09.2023, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішення.
Крім того, представник позивача просить залучити до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - третя особа).
15.04.2024 до суду надійшов відзив, в якому відповідач позов заперечує та зазначає, що позивач 22.12.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та прийнято рішення № 025750010061 від 25.12.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому зі змісту рішення слідує, що страховий стаж позивача становить 38 років 3 місяці 5 днів, пільговий стаж - 13 років 1 місяць.
Відповідач зауважує, що за рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.12.2023 № 10 позивачу не враховано до пільгового стажу періоди роботи трактористом-машиністом згідно з архівною довідкою від 02.10.2023 № 01-19/588 з 03.10.1989 по 1993 рік (на посаді водія), з 1994 року по 2004 рік (на посаді тракториста) та з 2005 року по 31.08.2010 (посада не зазначена), оскільки СТОВ "Перемога" є діючим підприємством. Тому для зарахування вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу необхідно надати довідку відповідно до додатку № 5 Порядку № 637.
Таким чином, відповідач вважає відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії правомірною та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача з доводами відповідача не погоджується та зазначає що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність особи. Позивач в період з 03.10.1989 по 31.08.2010 працював в СТОВ "Перемога", що підтверджується записами в його трудовій книжці. Водночас отримати довідку про підтвердження пільгового стажу роботу не є можливим, оскільки це підприємство фактично припинило свою діяльність.
26.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення, в яких Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказує про те, що трудова книжка підтверджує лише загальний стаж роботи працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала, а в разі ліквідації підприємства - документи, видані архівними установами.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 03.10.1989 по 01.09.2010 працював на посаді тракториста в СТОВ "Перемога", що підтверджується записами в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
22.11.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та прийнято рішення № 025750010061 від 25.12.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії.
Зі змісту рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить 38 років 3 місяці 5 днів, пільговий стаж - 13 років 1 місяць. За рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.12.2023 № 10 позивачу не враховано до пільгового стажу періоди роботи трактористом-машиністом згідно з архівною довідкою від 02.10.2023 № 01-19/588 з 03.10.1989 по 1993 рік (на посаді водія), з 1994 року по 2004 рік (на посаді тракториста) та з 2005 року по 31.08.2010 (посада не зазначена), оскільки СТОВ "Перемога" є діючим підприємством. Тому для зарахування до пільгового стажу роботи вищезазначеного періоду необхідно надати довідку відповідно додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03.05.1996, що ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V та набрала чинності для України з 01.02.2007 (далі - Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічною за змістом є норма пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
За приписами частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Так, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. Згідно з цими роз'ясненнями до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.
Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за цією професією є виконання особою робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу, встановленого пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
З трудової книжки позивача слідує, що у спірний період ОСОБА_1 працював трактористом в СТОВ "Перемога". Тобто робота позивача на вказаній посаді на цьому підприємстві була основною.
Водночас згідно з класифікатором галузей народного господарства СТОВ "Перемога" відноситься до підприємств, основним видом діяльності яких є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Отже, робота позивача на посаді тракториста підприємства свідчить про те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.12.2023 № 10, яким позивачу не враховано до пільгового стажу періоди роботи трактористом-машиністом згідно з архівною довідкою від 02.10.2023 № 01-19/588 з 03.10.1989 по 1993 рік (на посаді водія), з 1994 року по 2004 рік (на посаді тракториста) та з 2005 року по 31.08.2010 (посада не зазначена), оскільки СТОВ "Перемога" є діючим підприємством. Тому, як зазначено у рішенні комісії, для зарахування до пільгового стажу роботи відповідного періоду необхідно надати довідку відповідно додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення прийняте на підставі вищенаведеного рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, суд вважає за необхідне надати йому правову оцінку.
Так, цим рішенням позивачу ОСОБА_1 відмовлено в підтвердження періоду роботи з 03.10.1989 по 31.08.2010, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки СТОВ "Перемога" є діючим підприємством. Крім того, з жовтня 1989 по грудень 1993 року первинними документами не підтверджується робота за пільговою професією. Також за січень 1994, січень, квітень, серпень, жовтень 1997, січень 1998, серпень 2004, лютий, грудень 2005, січень, лютий 2008 року відсутні дані про заробітну плату.
Разом з тим суд враховує, що згідно із ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За змістом пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
При цьому варто зауважити, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 з 03.10.1989 по 01.09.2010 позивач працював на посаді тракториста в СТОВ "Перемога".
Натомість будь-яких належних доказів на підтвердження недостовірності або неправдивості інформації, що міститься в цій частині трудової книжки чи визнання її недійсною у встановленому законом порядку пенсійним органом не надано.
Водночас з довідки Літинського трудового архіву від 02.10.2023 № 01-19/589 вбачається, що у 2010 році СТОВ "Перемога" припинило свою діяльність. В 2013 році документи з особового складу колгоспу передані на зберігання в трудовий архів.
Також суд враховує, що згідно з довідкою Літинського трудового архіву від 02.10.2023 у документах СТОВ "Перемога" с. Уладівка за 1987-2000 роки значиться ОСОБА_1 , де вказано його заробітну плату.
В цьому контексті суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 496/1905/15-а, в якій наголошується на пріоритетності записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Крім того, у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
А у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Як слідує зі змісту довідки пенсійного органу форми РС-право, період трудової діяльності позивача з 03.10.1989 по 31.08.2010 не зарахований до пільгового стажу позивача на посаді тракториста-машиніста, при цьому період з 03.10.1989 по 31.12.1989 та з 01.01.1990 по 18.03.1993 зарахований ОСОБА_1 до стажу за трудовою діяльністю - робота в колгоспі з 1966 року.
Разом з тим трудовий стаж роботи позивача у вказаний період на посаді тракториста в СТОВ "Перемога" підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, які також були в розпорядженні пенсійного органу.
Тому, на думку суду, відповідний стаж роботи позивача підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025750010061 від 25.12.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 03.10.1989 по 31.08.2010 в СТОВ "Перемога", як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та повторно розглянути заяву позивача від 22.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025750010061 від 25.12.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 03.10.1989 по 31.08.2010 в СТОВ "Перемога" та з урахуванням висновків суду повторно розглянути його заяву від 22.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представниця позивача: адвокат Грушко Жанна Вячеславівна (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: вул. Соборна, буд. 72, оф. 113 м. Вінниця, 21050);
3) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053);
4) третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 15.05.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович