06 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 669/1135/20
Провадження № 22-ц/4820/681/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Дияк Я. А.,
з участю: представника відповідачки ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року (суддя Бараболя Н. С.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП», Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в особі відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2020 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,09 га кадастровий номер 6820355600:08:005:0476 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011074800052.
Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Білогірському районі щодо належної йому земельної ділянки виявлено дублювання земельної ділянки кадастровий номер 6820355600:08:005:0670, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 . При виділенні відповідачці земельної ділянки в натурі помилково вказали уже виділену йому земельну ділянку, а внесення змін до Національної кадастрової системи є неможливим. Між ОСОБА_2 і ПАТ «Зернопродукт МХП» 03.01.2016 був укладений договір оренди 1326 ЯБХ та 05.12.2016 зареєстровано право користування земельною ділянкою. Він позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням.
Тому позивач просив: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 49496777, зареєстроване 09.12.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , яке посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0921 га кадастровий номер 6820355600:08:005:0670 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області; скасувати рішення державного реєстратора КП «Городоцьке бюро технічної інвентаризації» Хмельницької області Коломисюка Ю. В., індексний номер 32838154 від 09.12.2016, про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі 1326ЯБХ, укладеного 03.01.2016 між ОСОБА_2 і ПАТ «Зернопродукт МХП».
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 49496777, зареєстроване 09.12.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області Яловчуком В. В., що свідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0921 га кадастровий номер 6820355600:08:005:0670 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Городоцьке бюро технічної інвентаризації» Хмельницької області Коломисюка Ю. В., індексний номер 32838154 від 09.12.2016, про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі 1326ЯБХ, укладеного 03.01.2016 між ОСОБА_2 і Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП».
ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що її безпідставно позбавлено права власності на земельну ділянку. Суд першої інстанції не врахував, що право на земельну частку (пай) у неї виникло 01.10.2002 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У 2015 році розробила технічну документацію із землеустрою, здійснила державну реєстрацію земельної ділянки та 10.12.2015 за нею зареєстровано право власності. Вважає, що суд необґрунтовано встановив порушення нею прав позивача. У матеріалах справи відсутні докази накладення її земельної ділянки на належну ОСОБА_3 ділянку. Крім того, вона не була повідомлена про розгляд справи, копію позовної заяви та рішення не отримувала.
У засіданні апеляційного суду представник відповідачки апеляційну скаргу підтримав.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Суд першої інстанції розглянув справу 16.06.2021 за відсутності відповідачки.
У матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час і місце засідання суду і вона обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Про розгляд справи відповідачка повідомлялася як особа, зареєстроване місце проживання (перебування) чи місце роботи якої невідоме (а.с. 78).
Проте відповідно до листа відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в Хмельницькій області від 30.12.2020 ОСОБА_2 з 22.12.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з частинами 1, 3, 5, 7 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина 11 статті 128 ЦПК України).
Отже, доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення про дату, час і місце засідання суду заслуговують на увагу.
Зазначене порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Задовольняючи позов, суд вважав порушеними права позивача у зв'язку з дублюванням земельної ділянки, оскільки видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 вчинена пізніше, після отримання ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,09 га кадастровий номер 6820355600:08:005:0476.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Установлено, що мати позивача ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 974619, виданого 26.02.2009, була власником земельної ділянки кадастровий номер 6820355600:08:005:0476 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,09 га, яка розташована на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (а.с. 10).
Зазначену земельну ділянку успадкував ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 03.12.2010 державним нотаріусом Білогірської державної нотаріальної контори Савіцькою З. М. (а.с. 9).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.10.2002 ОСОБА_2 успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 право на земельну частку (пай) на землях, що перебувають у колективній власності агрофірми «Колос» смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області розміром 2,17 га вартістю 17351 грн (а.с. 108-109).
Відповідно до розпорядження Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області № 383/2010-р від 14.10.2010 з урахуванням змін, внесених на підставі розпорядженням № 347/2015-р від 27.10.2015 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.10.2010 № 383/2010-р.» ОСОБА_2 , як власнику земельної частки (паю), виділено на місцевості земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з видачею державного акта взамін раніше виданих сертифікатів на території Ямпільської селищної ради. Площа земельної ділянки № 1407 складає 2,0921 га (а.с. 44-45).
На підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області Яловчука В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26932027 від 10.12.2015 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0921 га кадастровий номер 6820355600:08:005:0670, яка розташована на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 53-54).
Згідно з витягом від 15.10.2015 у Державному земельному кадастрі 13.03.2015 зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 6820355600:08:005:0670 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 41).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2020 за Приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» 05.12.2016 зареєстровано інше речове право (право оренди) земельної ділянки кадастровий номер 6820355600:08:005:0670 на строк 10 років (а.с. 11-12).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
На підтвердження своїх вимог позивач надав лист Відділу у Білогірському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-0.19-355/103-20 від 29.09.2020, відповідно до якого виявлено дублювання земельної ділянки кадастровий номер 6820355600:08:005:0476 (а.с. 14).
Зазначений лист не може бути визнаний належним, допустимим і достатнім доказом на підтвердження обставин накладення земельних ділянок кадастровий номер 6820355600:08:005:0476 і кадастровий номер 6820355600:08:005:0670.
У матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_3 до державного кадастрового реєстратора з питання державної реєстрації належної йому земельної ділянки та отримання відмови по причині накладення (перетину) земельної ділянки з іншою земельною ділянкою.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
На підставі частин 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 78 ЦК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з наведеним обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.
На підставі частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2522,40 грн підлягає стягненню з позивача на користь держави, оскільки відповідачка звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 1 групи з дитинства.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП», Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в особі відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 2522,40 грн (дві тисячі п'ятсот двадцять дві грн 40 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 травня 2024 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта