13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 639/4455/23
провадження № 51-2483 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року,
встановив:
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно положень ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення.
Так, захисник ОСОБА_4 зазначає про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому не вказує таких порушень КПК, які з огляду на положення 84, 86, 284, 370, 404, 412 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Натомість, захисник надаючи свою оцінку доказам, вказує на неповноту судового розгляду та заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник зазначає про незаконність оскаржуваних рішень через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , однак не наводить правового обґрунтування щодо незаконності судових рішень, з огляду на положення ст. 413 КПК та не вказує, у чому саме полягало неправильне застосування судами норм матеріального права та неправильна кваліфікація дій засудженого. При цьому зміст касаційної скарги захисника зводиться до викладення власної версії події та цитування доказів, викладених у вироку.
Також, захисник, вказуючи на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, не зазначив які конкретно порушення, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
До того ж, в касаційній скарзі не зазначено, як саме бажає захисник брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, з урахуванням положень ч.ч. 1, 7 ст. 336 КПК.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3