Справа № 204/914/24
Провадження № 2/204/1656/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(повний текст)
11 квітня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
представник відповідача ЛисякС.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Мосюк Віталій Сергійович (адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» (адреса місця знаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) про визнання відсутності права вимоги за кредитним договором,-
Позивач, в інтересах якого діє представник адвокат МосюкВ.С. звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» чи інших юридичних та фізичних осіб права вимоги за кредитним договором № 79586510 від 03.06.2008. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за даними Єдиної операційно-інформаційної системи Фонду зберігається інформація щодо кредитного договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «НАДРА» від 03.06.2008 № 79586510. Право вимоги за вказаним договором № 79586510 було відступлено, як дебіторська заборгованість ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» у складі лоту GL48N718070, оформлене протоколом електронного аукціону від 22.05.2020 № UA-EA-2020-05-12-000017-Ь. Станом на дату підписання договору відступлення прав вимоги від 21.07.2020заборгованість за кредитним договором від 03.06.2008 № 79586510 становила 160 129, 29 грн. Позивач зазначає, що він не укладав вищезазначеного договору не отримував жодних коштів, передбачених кредитним договором від 03.06.2008 № 79586510, адже даного договору він не підписував. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/3592/14-к, яка набрала законної сили 08.04.2014 підтверджується та встановлено, що ОСОБА_2 не підписував кредитного договору № 79586510. Дані обставини свідчать про відсутність будь-яких дій та внутрішньої волі позивача відносно укладення даного кредитного договору. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання (а.с.30).
28.02.24 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що в період підписання сторонами договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_DZта по теперішній час, ТОВ « Дніпрофінансгруп» не заявляло до ОСОБА_4 жодних вимог чи претензій щодо невиконання чи необхідності виконання ним кредитного договору № 79586510 від 03.06.2008 року та будь-яких нарахувань за вказаним кредитним договором не здійснювало.На підставі чого, останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив в позові відмовити.
04.03.2024представником позивача надіслано до суду відповідь на вдзив та клопотання про розгляд справи без їх участі. У судове засідання позивач та його представник адвокат МосюкВ.С. не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належними чином, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с.80).
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» ЛисякС.В. в судовому засідання надав пояснення аналогічно викладеним у відзиві, просив суд в позові відмовити в повному обсязі. Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.07.2020 між та ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп»укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_DZ, відповідно до якого банк передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв'язку з набуттям прав на умовах цього договору, у тому числі, у переліку договорів зазначено і Договір № 79586510 від 03.06.2008 за яким позичальником вказако ОСОБА_2 (а.с.40-43).
Згідно листа заступника директора-розпорядника фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.10.2023 направленого на запит адвокату Мосюку В.С. , вбачається, що за даними Єдиної операційно-інформаційної системи фонду зберігається інформація щодо укладення кредитного договору№79586510між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» від 03.06.2008. Беручи до уваги приписи частини 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за даними Єдиної операційно-інформаційної системи станом на дату підписання договору відступлення прав вимоги від 21.07.2020, заборгованість у ОСОБА_2 за кредитним договором № 79586510 від 03.06.2008 становила 160 129,92 грн. (а.с.16).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.03.2024 у справ і№ 161/3592/14-к встановлено, що ОСОБА_2 не підписував із ПАТ «КБ «Надра» вищезгаданого кредитного договору № 79586510 від 03.06.2008. Також, у справі було встановлено, що саме ОСОБА_5 отримав кредитну картку на суму 25 000 грн. на підставі кредитного рішення № 69596213, шляхом використання завідомо підробленого документа, з метою отримання кредитних коштів від імені ОСОБА_2 . Вказана ухвала набрала законної сили 08.04.2014 (а.с.17-21). У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, то набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядкузвернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи законних інтересів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватисязазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.
Так, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, з чого вбачається, що право на судовий захист не є абсолютним
Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушений відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові від 03.07.2019 у справі № 467/1637/16-ц Верховний Суд зробив висновок про те, що для застосування того чи іншого способу захисту, потрібно встановити, і права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Проте як вбачається із матеріалів справи, позивач взагалі не зазначив, які його права порушено саме відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп».
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у зведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на обставини встановлені судом у справі №161/3592/14-к зокрема щодо підписання кредитного договору № 79586510 від 03.06.2008 та отримання кредитної карти іншою особою, а не ОСОБА_2 якого було вказано як позичальника, Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрофінансгруп» не заперечує, що кредитний договір № 79586510 від 03.06.2008 позивачем не підписувався, а отже вважається недійсним.
Більш того представник відповідача вказує, що в період підписання сторонами договору № GL48N718070_DZта по теперішній час, ТОВ « Дніпрофінансгруп» не заявляло до ОСОБА_2 жодних вимог чи претензій щодо невиконання чи необхідності виконання ним кредитного договору № 79586510 від 03.06.2008 року та будь-яких нарахувань за вказаним кредитним договором не здійснювало.
З урахуванням викладених вище обставин можна зробити переконливий висновок про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, у розумінні ст.77-78 ЦПК України, на підтвердження своїх позовних вимог та наявності порушення його прав з боку ідповідача.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст.12,13, 81,89, 141, 264 ЦПК України, суд,
В задоволені позовної заяви ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Мосюк Віталій Сергійович (адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» (адреса місця знаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) про визнання відсутності права вимоги за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );
Представник позивача адвокат - Мосюк Віталій Сергійович (адреса для листування: АДРЕСА_2 );
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815, (адреса місця знаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205);
Представник відповідача - адвокат Лисяк Світлана Вікторівна (адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 ).
Суддя: С.В.Чудопалова