8 травня 2024 року місто Київ
справа №365/353/19
провадження№22-ц/824/6603/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В..
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабець Ігоря
на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року, постановлену у складі судді Лялик Р.М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, слідчого СВ Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Гончаренка Олексія Олександровича, заступника начальника Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Яковця Олександра Олексійовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: прокуратура Київської області, про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та бездіяльністю посадових та службових осіб органу, що здійснює досудове розслідування,-
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено у справі судову психологічну експертизу.
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленька, 6).
На вирішення експерта поставлені наступні запитання:
1) чи відповідає сума в 200 000 грн. об'єктивній сумі морального відшкодування щодо ступеню моральних страждань ОСОБА_1 , зокрема переживань, страждань, затрат сил, часу та енергії позивача на підготовку до посіву площі, на недопущення її незаконного захоплення, на пересівання знищеного посіву, а також на оскарження незаконних дій органів досудового розслідування у судах, прокуратурах, у керівництва вищого рівня, відповідно до методики про проведення психологічної експертизи, затвердженої Міністерством юстиції України?;
2) якщо ні, то визначити об'єктивну суму морального відшкодування щодо ступеню моральних страждань ОСОБА_1 відповідно до методики про проведення психологічної експертизи, затвердженої Міністерством юстиції України.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 КК України.
На час проведення судової психологічної експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема зазначає, що оскаржувана ухвала про призначення експертизи та зупинення провадження у справі прийнята з порушенням вимог ст..ст. 76,81,89,103,104 ЦПК України, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Експертиза призначається для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Водночас, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, суд лише зазначив за сукупністю яких умов, передбачених ч.1 ст. 103 ЦПК України, призначається судова експертиза, та про потребу у спеціальних знаннях, однак жодним чином не мотивував прийняте ним рішення, не зазначив підстави проведення експертизи.
Судом в оскаржуваній ухвалі взагалі не зазначено ні обставин, що мають значення для проведення експертизи, ні підстав для її проведення, окрім, як посилання на положення ст. 103 ЦПК України.
Поза увагою залишилось те, що дійсної потреби у призначенні судової психологічної експертизи у справі немає, при цьому мотиви щодо неможливості з'ясування обставин, що мають значення для справи, без експертного висновку судом не зазначено.
У переліку питань, які зазначені в оскаржуваній ухвалі суду від 11 грудня 2023 року, у порушення норм цивільного законодавства містяться питання щодо можливого розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду, встановлення якого належить до виключної компетенції суду, а тому визначення розміру моральної шкоди, за наявності належних доказів та підстав, не вимагає спеціальних знань.
Відповідно до п. 6.3 розділу VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 8 жовтня 1998 року № 53/5, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
До основних завдань психологічної експертизи належить визначення у підекспертної особи: індивідуально - психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційний реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Як убачається з оскаржуваної ухвали на вирішення експерту постановлено оціночно- економічне питанні щодо можливого розміру грошової компенсації за заподіяні моральні страждання, яке у свою чергу до основних завдань психологічної експертизи в розумінні п. 6.3 розділу VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень не належить.
Висновок експерта судової психологічної експертизи в сукупності з іншими доказами є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру і ступеня моральних страждань.
Висновок експерта судової психологічної експертизи не є беззаперечним доказом заподіяння моральної шкоди саме у вказаному у ньому розмірі, носить імовірний характер та є лише науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заподіяння позивачу моральної шкоди, і доводи останнього зводяться до перелічення ознак його психологічного стану, при цьому обов'язок доведення факту заподіяння моральної шкоди та її розміру покладений саме на позивача.
Таким чином об'єктивні підстави для призначення судової психологічної експертизи та у зв'язку з цим зупинення провадження у справі відсутні, при цьому проведення експертизи потребує значного часу, а тому може призвести до необґрунтованого затягування справи та порушення процесуальних строків її розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скарга залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що експертиза проводиться з метою підтвердження суми морального відшкодування за спричинені бездіяльністю та недбальством посадових та службових осіб органів досудового розслідування переживання, страждання, затрати сил, часу та енергії потерпілого на підготовку до посіву площі, на недопущення її незаконного захоплення, на пересівання знищеного посіву, а також на оскарження незаконних дій органів досудового розслідування у судах, прокуратурах, у керівництва вищого рівня, з метою підтвердження суми морального відшкодування за спричинені діями відповідачів моральні страждання.
В судовому засіданні представник третьої особи прокуратури Київської області - прокурор Штика О.М. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Явон А.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання не з'явилися представники відповідачів ГУ Національної поліції у Київській області та ГУ ДКСУ у Київській області, повідомлені про дату, час і місце розгляду справи через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року (а.с.85, 86).
Колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилася в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про призначення у справі судової психологічної експертизи, виходив із того, що відомості, які позивач прагне з'ясувати в результаті проведення судової психологічної експертизи відносяться до предмета доказування та мають значення для правильного вирішення спору. Суд поставив на вирішення експерта питання запропоновані позивачем. Також суд врахував, що проведення експертизи потребує значного часу, а тому зупинив провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року прописано, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
В силу ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов'язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до приписів ст. 102 ЦПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В порядку визначеному ч.ч. 1-3 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.
Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України).
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (далі Інструкція).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з п.6.1 Інструкції об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п.6.3. Інструкції ).
В порядку п.6.4. Інструкції основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань визначений у п.6.6. Інструкції серед яких, зокрема визначено:
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?
Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Чи здатна підекспертна особа з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?
Відповідно до особливостей конкретних обставин справи вирішувані психологічною експертизою питання у разі потреби узгоджуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), при консультуванні з експертом з метою їх компонування у доцільні для справи блоки.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, висновки експертизи надаються для підтвердження обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
Предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу ОСОБА_1 незаконними діями та/або бездіяльністю відповідачів.
Проведення судової психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а отже для з'ясування обставин наявності такої шкоди може бути призначена експертиза і ці питання є такими, що потребують спеціальних знань.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдана моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди (її розмір) та причинний зв'язкою; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Таким чином, оскільки розмір моральної шкоди входить до предмету доказування, а в порядку проведення психологічної експертизи експерт може визначити розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду), тому призначення експертизи є обґрунтованим у цій справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що дійсної потреби у призначенні судової психологічної експертизи у справі немає, при цьому мотиви щодо неможливості з'ясування обставин, що мають значення для справи, без експертного висновку судом першої інстанції не зазначено, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки такі не впливають на правильність висновків суду щодо призначення у справі експертизи, враховуючи наступне.
Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв'язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань.
Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.
Предметом доказування в межах даної цивільної справи є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю факту спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої бездіяльністю посадових та службових осіб органу, що здійснює досудове розслідування та розмір можливої грошової компенсації для відшкодування такої шкоди, що є оціночним поняттям, але їх детальне дослідження можливе лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області психології, що у свою чергу сприятиме повноті, всебічності та об'єктивності вирішення спору.
В контексті обставин даної справи суд першої інстанції, використовуючи процесуальні механізми не заборонені законом та з метою правильного й всебічного встановлення обставин справи задовольнив клопотання сторони позивача та призначив в справі судову психологічну експертизу з врахуванням предмету спору та обставин справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки оцінка наданих сторонами доказів надається судом при ухваленні рішення суду за результатами розгляду позовних вимог.
Необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта є доказом в цивільному процесі, але такий не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у доказуванні обставин, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України, правомірно призначив судову експертизу, визначивши зміст питань для її проведення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права.
огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабець Ігоря залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 13 травня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус