8 травня 2024 року місто Київ
справа №752/19105/21
провадження№22-ц/824/3673/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2
відповідач - Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану адвокатом Святненком Максимом Олеговичем,
на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 27 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Ольшевської І.О.,
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 27 листопада 2023 року задоволено клопотання КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) про призначення експертизи у справі.
Призначено у справі №752/19105/21 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:
- Який розмір матеріальних збитків, завданих власнику споруди, розташованої по АДРЕСА_1 , у зв'язку з її демонтажем, що був проведений 2 липня 2021 року?
- Який розмір матеріальних збитків, завданих власнику споруди, розташованої по АДРЕСА_1 , у зв'язку з її демонтажем, що був проведений 2 липня 2021 року?
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у відповідності до ч. 5 ст. 104 ЦПК України та про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладені на відповідача КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА).
Зобов'язано сторони надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали.
Роз'яснено учасникам справи наслідки ухилення від участі в експертизі передбачені ст.109 ЦПК України.
У розпорядження експертам надані матеріали цивільної справи №752/19105/21.
На час проведення експертизи зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивачів - адвокат Святненко М.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог щодо визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) щодо проведеного 2 липня 2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ..
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) в частині відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача, - залишено без руху.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА). Відповідачу надано строк не пізніше 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку першого підготовчого засідання по суті, для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду з підтвердженням направлення позивачам копії відзиву та доданих до нього документів. Судом роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ухвалу судді Голосіївського районного суду м.Києва від 9 серпян 2021 року в частині відмови у відкритті провадження у справі - скасовано, справу направлено в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 10 серпня 2022 року прийнято до розгляду вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) щодо визнання дій протиправними щодо проведеного 2 липня 2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ..
Справа вже неодноразово призначалась судом до розгляду.
Призначення експертизи є способом забезпечення доказів в цивільному процесі.
В судовому засіданні, що відбулось 22 листопада 2023 року в суді першої інстанції, представником відповідача було подано клопотання про призначення експертизи. Однак, таке клопотання подано з порушенням порядку та строків, встановлених ЦПК України.
При цьому, представник відповідача не порушував питання про поновлення строку для звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) - Косянчук Л.Г. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
У відзиві на апеляційну представник третьої особи - Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) - Ходорич О.М.. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Святненко М.О. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) - Косянчук Л.Г. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник третьої особи - Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) - Ходорич О.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу, виходив із того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.
Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні, зокрема, суду.
Згідно вимог ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року " Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) існує спір щодо відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих, як вважають позивачі, незаконними діями відповідача по демонтажу належних позивачам об'єктів нерухомості розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог щодо розміру завданої шкоди позивачі посилаються на звіт про оцінку нерухомого майна, яким є нежитлова будівля, площею 195,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 5 липня 2021 року та звіт про оцінку нерухомого майна , яким є нежитлова будівля гаражу, площею 98,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 5 липня 2021 року, відповідно до яких оцінювачем визначена ринкова вартість зазначених об'єктів для розрахунку судового збору.
Клопотання представника відповідача про призначення експертизи містить обґрунтування та мотивацію для проведення експертизи. Так, в обґрунтування заявленого клопотання представник зазначав, що оцінка проводилась з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для розрахунку судового збору і в ньому зазначено, що він має силу тільки в тому випадку, коли використовується з метою, визначеною п. 2 (визначення ринкової вартості для розрахунку судового збору). На думку відповідача, надані позивачами звіти визнати належними та допустимими доказами розміру збитків по справі не можна, оскільки відповідно до їх змісту не враховано технічні характеристики саме демонтованих споруд, некоректно підібрано аналоги (для порівняння взято приміщення, розташовані в інших районах міста, пов'язані із земельною ділянкою, яка знаходиться у власності власників приміщень, конструктивні елементи, з яких виготовлені споруди, введення споруд в експлуатацію), що призвело до необґрунтованого завищення ринкової вартості споруди суб'єктом оціночної діяльності. Крім того, як вказує відповідач, проведення дослідження на замовлення учасника справи містить певну зацікавленість замовника в результатах проведення дослідження, натомість проведення експертизи на підставі ухвали суду виключає будь-який вплив учасників справи при її проведенні.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції урахував предмет заявленого позову, яким є відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями відповідача, дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо доказів та доказування (глава 5 ЦПК України), до яких відносять у тому числі і висновки експертів, урахував, що експертиза необхідна для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ).
Тобто, відмова у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, яка стосується предмету доказування у цій справі, порушить принцип змагальності цивільного процесу.
Призначення у вказаній справі експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання про призначення експертизи подано представником відповідача КП "Київблагоустрій" виконавчого органу КМР (КМДА) з порушенням строку для його подання (зі спливом строку встановленого судом), а в клопотанні представник відповідача не порушував питання про поновлення строку для його подання, а тому таке підлягає залишенню без розгляду, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що спростовуються матеріалами справи, оскільки питання про призначення експертизи вирішувалось судом першої інстанції саме в підготовчому засіданні у справі, про що суд також зазначив в оскаржуваній ухвалі.
З відзиву відповідача КП " Київблагоустрій " виконавчого органу КМР (КМДА) та третьої особи ДП Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) вбачається, що сторона відповідача та третьої особи заперечували проти розміру заявленої шкоди, визначеної у звітах про оцінку вартості нерухомого майна.
Право учасника справи заявити клопотання про призначення експертизи у підготовчому засіданні передбачено п.8 ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Таким чином вирішення клопотання у підготовчому засіданні не суперечить вимогам цивільного процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану адвокатом Святненком Максимом Олеговичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 27 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 13 травня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус