5 березня 2024 року місто Київ
справа № 758/10108/15-ц
апеляційне провадження № 22-ц/824/608/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Ларіонової Н.М. від 3 жовтня 2022 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства "Київенерго", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі", третя особа: державний реєстратор Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кондакова Світлана Миколаївна, про визнання права власності на нерухоме майно,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ПАТ "Київенерго" звернулося до суду позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом звільнення нежитлового приміщення трансформаторної підстанції ТП АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що ПАТ "Київенерго" на праві приватної власності згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2014 року належить
будівля ТП АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_4 використовує приміщення в якості гаража для свого автомобіля.
У квітні 2016 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов про визнання права власності на гараж.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Поряд з будинком, в якому він проживає, знаходиться нежитлове приміщення колишньої трансформаторної підстанції ТП № 645, яким він відкрито, безперервно (більше 25 років) володіє та користується правомірно та на законних підставах, використовуючи його в якості гаража з квітня 1989 року.
Вказував, що у липні 1977 року підприємством "Київська міська електрична мережа "Київенерго" було прийнято рішення про демонтаж трансформаторної підстанції ТП № 645 у зв'язку зі зміною пункту №1 Технічних умов №4581 від 18 липня 1977 року (реконструкція кварталу в районі Подолу АДРЕСА_3 , в зв'язку зі зміною схеми даного району. 14 липня 1988 року ОСОБА_4 , було набуто у власність бувші у використанні будівельні матеріали трансформаторної підстанції ТП № 645 (цегла б/у, плити залізобетонні б/у) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та підприємством "Київські кабельні мережі "Київенерго", на виконання якого ОСОБА_4 було сплачено 86 руб 58 копійок.
10 квітня 1989 року Виконавчим комітетом Подільської районної ради народних депутатів ОСОБА_4 надано дозвіл утримувати автомашину у бувшому приміщенні трансформаторної підстанції ТП № 645 у садибі будинку АДРЕСА_4 (безстрокове право користування), на підставі пункту 1.6 рішення Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів № 202 від 10 квітня 1989 року "Про надання дозволу на утримання автомашини та установку металевих збірно-розбірних гаражів". Зазначений дозвіл був наданий ОСОБА_4 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 12 липня 1962 року № 778 та Рішення Київського міськвиконкому від 16 лютого 1976 року № 172, на підставі згоди голів АПУ, санепідемстанції, пожежної частини Подільського району.
Відповідно, з квітня 1989 року по теперішній час ОСОБА_4 , правомірно володіє та користується гаражем (бувшим приміщенням трансформаторної підстанції ТП № 645), утримує його за власний рахунок, самостійно здійснюю його обслуговування та ремонт, про таке користування відомо сусідам та компетентним органам. Однак, через стан здоров'я оформити правовстановлюючі документи не зміг.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником будівельних матеріалів, з яких побудовано гараж (нежитлове приміщення колишньої трансформаторної підстанції), має право користування даним гаражем (приміщенням) для зберігання автомашини, просив суд визнати за ним право власності на гараж площею 22,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності відповідача на нерухоме майно від 28 листопада 2014 року, серія СТА № 206818 ; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві ЕЕО 715022, індексний номер 17574589, від 28 листопада 2014 року про державну реєстрацію права власності ПАТ "Київенерго" на
трансформаторну підстанцію ТП № 645 (літера Г), розташовану по АДРЕСА_5 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року до участі у справі залучено правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2022 року провадження у справі за позовом ПАТ "Київенерго" до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв'язку із смертю ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 було придбано лише будівельні матеріали, однак право власності ані на земельну ділянку, ані на саму будівлю не виникло, оскільки власником спірного майна є ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" (правонаступник ПАТ "Київенерго"), що підтверджується матеріалами справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що у липні 1977 року власник трансформаторної підстанції ТП № 645 - підприємство "Київська міська електрична мережа "Київенерго", на балансі якого перебувала будівля, прийняв рішення про її демонтаж та в подальшому відчужив на користь ОСОБА_4 будівельні матеріали. Після цього ОСОБА_4 використовував будівлю для зберігання автомобіля на підставі дозволу Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів (безстрокове право користування). Добросовісне володіння та користування спірним майном є підставою для визнання права власності на нього в судовому порядку. При цьому реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем проведена з порушенням процедури та порушує права позивачів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" зазначає, що у позивача не виникло право власності на спірне нерухоме майно, а тому рішення суду є законним та обґрунтованим.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" - Кирищук В.П. в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кондакова С.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 року № 177 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", фондом Державного майна України до статутного фонду "Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" передано майно, в тому числі, будівля трансформаторної підстанції № 645 (ТП № 645), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 (підтверджується витягом з переліку майна, переданого до статутного фонду Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго") (том І а.с. 31).
Вказана обставина підтверджується листом фонду Державного майна України від 22 січня 2004 року № 10-21-755 (том І а.с. 127).
Згідно рішення Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів від 10 квітня 1989 року № 202 ОСОБА_4 дозволено утримувати автомашину у бувшому приміщенні трансформаторної підстанції № 645 у садибі будинку АДРЕСА_4 . Заборонено виконання будь-яких капітальних робіт/будівництво капітального фундаменту, льоха, оглядової ями, тощо/при установці металевого збірно-розбірного гаража (том І а.с. 182-183).
28 листопада 2014 року будівля ТП № 645 (літера Г), розташована по АДРЕСА_5 , зареєстрована на праві власності за ПАТ "Київенерго". Відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том І а.с. 32, 33).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" від 2 листопада 2018 року № 144327433 на праві приватної власності (частка 1/1) зареєстрований об'єкт нерухомості: будівля трансформаторної підстанції ТП № 645 (літера Г), за адресою: АДРЕСА_5 , площею 22,4 кв.м.
Підставою виникнення права власності у ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі"на даний об'єкт є акт приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав між ПАТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" від 28 лютого 2018 року. До
ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" перейшло також право користування земельною ділянкою, на якій розташована трансформаторна підстанція ТП № 645 (літера Г).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцями після нього є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (том ІІ а.с. 80,94).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 ЦК України).
У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації.
З матеріалів справи убачається, що на підставі рішення Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів від 10 квітня 1989 року № 202 ОСОБА_4 було дозволено утримувати автомашину у бувшому приміщенні трансформаторної підстанції № 645 у садибі будинку АДРЕСА_4 . При цьому виконання будь-яких капітальних робіт/будівництво капітального фундаменту, льоха, оглядової ями, тощо/при установці металевого збірно-розбірного гаража заборонено.
Матеріали справи не містять доказів, що орган місцевого самоврядування приймав рішення про відведення земельної ділянки під ТП № 645 ОСОБА_4 .
При цьому, судом встановлено, що спірне нерухоме майно станом 1995 рік входило до статутного фонду Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго". Вартість оренди земельної ділянки також сплачувалася ПАТ "Київенерго" та в подальшому його правонаступником ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі".
Наведені обставини свідчать, що у ОСОБА_4 не виникло право власності ані на земельну ділянку, ані на розташовану на ній будівлю за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складного) капіталу.
За правилами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Встановивши, що власником спірного нерухомого майна є ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації та визнання права власності на нього за позивачами.
Доводи апеляційної скарги про наявність у позивача права користування і фактичного права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_5 , не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.
Стосовно добросовісності користування ОСОБА_4 ТП № 645, який він використовував в якості гаража, слід зауважити, що питання правомірності використання спірного майна було предметом неодноразових звернень Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до правоохоронних органів, починаючи з 2005 року (том І а.с. 141-143). Вказані обставини виключають можливість застосування положень статті 344 ЦК України до спірних правовідносин (визнання права власності за набувальною давністю).
Інші доводи апеляційної скарги у своїй сукупності є тотожними вимогам зустрічного позову та фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав повну та об'єктивну оцінку, вона є достатньо аргументованою, а тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
У прийнятті даної постанови суд апеляційної інстанції керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 9 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України", від 18 листопада 2004 року у справі "Праведная проти Росії", від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України", від 3 квітня 2008 року у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може
здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статі 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2022 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Подільського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: